Ваша дитина любить віршики про тварин? Тоді у нас для вас чудові новини! Ми зібрали цілу зграю крутих віршів про тварин, птахів та комах.
Дитячі віршики про тварин
Ведмідь
Буркотливий, вайлуватий
Ходить лісом дід кудлатий.
Одягнеться в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати.
Взимку — у барлозі спати.
Як зачує він весну,
Прокидається від сну.
(Володимир Гринько)
Білочка
Хвiст трубою, спритнi нiжки —
Плиг iз гiлки на сучок! —
Носить бiлочка горiшки
В золотий свiй сундучок.
В неï й очi, мов горiшки,
Кожушинка хутряна,
Гострi вушка, наче рiжки, —
У дуплi живе вона.
(Григорій Бойко)
Іде кіт через лід
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний, — каже кіт, —
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
(Микола Вінграновський)
Черепаха
На грядці, де росте редиска,
сидить якийсь незнаний звір:
на спині в нього чорна миска
і ніжки висунулись з дір.
Та це ж, звичайно, черепаха!
І як вона прийшла сюди?
Ой черепахо-бідолахо,
ти ж тут загинеш без води!
Адже до річки через поле,
через ярочки та горби
по-черепашачи, поволі,
ти будеш лізти дві доби!…
А ми цю чорну боягузку,
що вся сховалась під щитом,
мерщій загорнемо у хустку
і понесемо всі гуртом.
І примчимо єдиним махом
в кущі до річки, до води.
Отут спокійно, черепахо,
живи й далеко не ходи!
(Забіла Наталя)
Поросятко
Поросятко спохватилось:
«Ой, давно я вже не милось!
Я ж чистеньким бути мушу.»
Та й залізло у калюжу.
(Грігоре Вієру)
Щедрий їжачок
Назбирав їжачок
Ягід червоненьких,
Запашних гниличок,
Яблук та опеньків.
Сів у лісі відпочить.
Думає-гадає:
«Маю чим пригостить,
Та гостей немає».
Взяв їжак гнилючки,
Яблука й опеньки.
Під пеньки, під сучки
Поховав хутенько…
Погукав пташенят,
А вони цокочуть,
Що грибів не їдять,
Що грушок не хочуть.
Кличе білку з дупла,
А вона говорить:
«Я ж горіхів запасла
Майже півкомори».
Хай як перший сніжок
Буде посівати, —
Всіх запросить їжачок
До своєї хати.
(Григорій Коваль)
З лісу зайчики ішли
З лісу зайчики ішли,
Кавуна вони знайшли.
їли, їли кавуна,
Так і виїли до дна.
Хить його туди й сюди —
Покотили до води.
Заї-зайчики смішні
Попливли на кавуні!
Попливли на кавуні,
Наче й справді на човні!
Та як далі відпливли —
З ляку слізки потекли…
А матуся зирк із хати:
Попливли її зайчата!..
Каже гусочці зайчиха:
— Порятуй зайчат від лиха!
Добра гусочка зайчат
Завернула вмить назад.
Чим кінчаються пригоди? —
Не робіте, діти, шкоди!
(Леонід Полтава)
Вірші про птахів для дітей
Соловейко
Ліс зелений, ліс барвистий
Повен солов’їним свистом.
В солов’я до співу хист,
Бо великий він артист.
Він співає безкоштовно.
Ліс заслухався. Чудовно!
(Грігоре Вієру)
Ластівка
Ти знов защебетала
У мене під вікном,
Із вирію вернувшись,
Клопочешся з гніздом.
А там же вічне літо
Цвіте, як божий рай,
— Чого ж вернулась знову Ти в мій журливий край?
— Хоч літо там і сяє,
Любіше тут мені:
Така квітчасто-пишна
Вкраїна по весні.
Така квітчасто-люба,
Що й в тім краю-раю
Все бачу я хатинку,
Де се гніздечко в’ю.
(Борис Грінченко)
Синиця
Синичка дзьобала сало,
Прив´язане до вікна,
А потім сала не стало,
Та все прилітала вона.
На скрипці грала під хатою,
Але не просила їди,
Бо стала сама багатою –
Минулися холоди.
І з вдячності вона грала,
Неначе скрипаль-корифей.
А хата їй відповідала
Щасливим сміхом дітей.
(Дмитро Павличко)
Шпак пита у півня
Шпак пита у півня:
— Де твоя шпаківня?
Півень глянув на ріку
І сказав: — Ку-ку-ріку!
Нащо та шпаківня,
Є курник у півня!
(Анатолій Камінчук)
Ручна чайка
Над морем — сонце і блакить,
Ширяє чайка білокрила.
Ось хлопчик крикнув — і за мить
о нього чайка прилетіла.
Ось на плечі уже вона
Сидить, немов у себе вдома.
Напевно, чайка ця – ручна,
Давно із хлопчиком знайома.
(Анатолій Качан)
Дятликова школа
Дятлик школу відкриває,
Всіх до себе зазиває:
— Щоб рахунок добре знати,
Будем вчитись рахувати!
— Стукнув раз —
Одуд прилетів на в’яз.
Стукнув два —
Прилетіла сова.
Стукнув три —
Вийшли з річки бобри.
Старший кричить:
— Навчіть і нас лічить!
(Анатолій Камінчук)
Лелека
Ходить бусол по болотах
У червоних у чоботах,
Ловить ящірок, комах
Та на жаб наводить жах.
Довгим дзьобом цокотить,
За хвилину полетить,
Щоб із неба, з вишини
Помахать крилом мені.
Дитячі вірші про комах
Світлячок
Спить метелик біланець,
Спить зелений стрибунець.
Спить ромашка і кульбабка,
Під листком заснула жабка.
А маленький світлячок
Не лягає на бочок:
Він засвічує ліхтарик
І чита собі букварик.
(Анатолій Камінчук)
Павучок-лісовичок
Павучок-лісовичок,
Втративши спочинок,
Сплів розкішний гамачок
З білих павутинок.
Влаштувавшися як слід
В гамаку м’якому,
Він в осінній переліт
Вирушив на ньому.
Знявся вгору над ліском,
Над грузьким болотом …
Гамачок став літаком,
Павучок — пілотом.
(Вадим Скомаровський)
Бджілка весело літає
Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: «Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!»
(Анатолій Камінчук)
Сонечка
Сонечко, те, що у небі світило,
Якось у річку згори задивилось
І здивувалось: «Хіба ж так буває?
Знаю, одне я, а тут нас аж два є.»
Сонечко інше — жучок невеличкий
— Зручно вмостилось на листя сунички.
В нього учора були уродини,
Й цятка новенька з’явилась на спині.
Хто ще не бачив, погляньте уважно.
Це вам не жарти, це дуже поважно.
Сонечко горде і раде без міри:
Рочків чотири і цяток чотири.
(Леся Медик-Яремчук)
Швидкий коник стрибунець,
Веселун і пустунець,
Ціле літо він сюрчить,
До роботи не спішить.
Хто не знає комарів?
Дошкуляють вони всім,
Хай летять собі у ліс
І до нас не сунуть ніс.
