Вірші, загадки, скоромовки про весну

Вірші, загадки, скоромовки про весну

Гарним способом ознайомлення діток з весняними змінами в природі є використання загадок, скоромовок та поетичних творів. До того ж, вони тренують пам’ять, збагачують словниковий запас, розвивають мислення і мовлення дитини.

Тому сьогодні пропонуємо вам добірку цікавих забавлянок про весну та її сезонні явища.

І. ЗАГАДКИ

Дітки дуже люблять відгадувати загадки. Адже це дуже весело й цікаво. І, як ми зазначали вище, корисно для розумового розвитку дитини.

* * *
Тане сніжок,
Квітне лужок,
День прибуває.
Коли це буває?
(Навесні)

* * *
Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло —
Все діждалося…
(Весни)

* * *
Тріщить на річці сивий лід,
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
(Навесні)

* * *
Де вона проходить —
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
(Весна)

* * *
Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас …
(Весна)

* * *
Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,—
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: …
(Весна)

* * *
Сніг не сходить ще з полів,
Ще не видно журавлів,
В небі сонечко сміється
До землі ледь, ледь торкнеться
День помалу прибуває,
Який місяць? Хто з вас знає?
(Березень, автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Три брати ідуть по світу —
Від зими назустріч літу.
Перший пройде — тане лід,
Другий пройде — всюди квіт,
Третій пройде — укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
(Березень, квітень, травень)

* * *
Я найперший зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
(Пролісок)

* * *
Не кінь, а біжить.
Не ліс, а шумить.
(Річка, струмок)

* * *
Зацвітають навесні
Білі квіти лісові.
Їх не варто, друже, рвати.
Треба їх охороняти.
(Підсніжники)

* * *
Перша квіточка весняна
тихо під сніжком куняла.
Дмухнув вітерець тепленький,
і з’явився цвіт біленький.
(Підсніжник)

* * *
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток?
(Метелик)

* * *
Кожушком зеленим взялась
І до сонця посміхалась.
Виростає невеличка
На подвір’ячку…
(Травичка, автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх відгадай.
(Конвалія)

* * *
Перший я приніс весну,
Пробудив усе від сну,
Заспіваю під вікном.
Звуть мене усі …
(Шпаком)

* * *
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(Кульбаба)

* * *
Його пожива — це листочки,
Домівка — деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …
(Хрущ)

* * *
Сто свічок на гілках стоять,
Сто свічок без вогню горять.
(Каштан)

* * *
Навесні старий садок
Вкрив барвистий килимок,
І над вишнями в гіллі
Загули, мов дзвін…
(Джмелі)

* * *
Чудова квітка,
Немов яскравий вогник.
Пишний, важливий, наче пан,
Ніжний оксамитовий…
(Тюльпан)

* * *
Щось у небі синім — блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні?
(Блискавка)

* * *
Зимою біле,
Навесні чорне,
Літом зелене,
Восени стрижене.
(Поле)

ІІ. СКОРОМОВКИ

Під час промовляння скоромовок логопеди радять батькам і педагогам звертати увагу на те, щоб спочатку діти вимовляли слова повільно та чітко, правильно вимовляючи складні звуки. Коли діти почнуть гарно вимовляти кожен звук, можна вже виконувати скоромовки в більш швидкому темпі.

Щоб перетворити процес промовляння у гру і потренувати голосовий апарат, можна повторювати скоромовки таким чином:

  • пошепки-повільно;
  • тихо-трішки швидше;
  • голосніше-ще трішки швидше;
  • дуже голосно-дуже швидко.

Можете при цьому «диригувати» рукою, показуючи різні рівні (знизу вгору чи навпаки), а дитина буде з відповідною силою голосу вимовляти звуки.

Доцільно також навчати дітей промовляти скоромовки з різною мовною інтонацією: питальною, окличною, здивування, суму тощо.

Вже весна і тане крига,
Врешті, весняна відлига.

* * *
Бубоніла діду баба:
— Ой не дмухай на кульбабу,
Бо з кульбаби полетять
Сто малих кульбабенят.

* * *
Під березою в грозу
Заховав Захар козу.
Джміль джмелеві джуркотить.
Дивись, дощик крапотить.

* * *
Джміль джмелеві джуркотить.
Дивись, дощик крапотить.
(Автор — Юлія Хандожинська)

* * *
Килимом зеленим зазеленіли поля.

* * *
Курли, курли, курличуть,
Курличуть журавлі.
Курличенням накличуть
Весну по всій землі.

* * *
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діточок коло квіточок.

* * *
Перепілка — гарна птиця,
Та хлоп’ят вона боїться,
Бо хлоп’ята беруть гілку
І лякають перепілку.
Не потрібно так лякать,
В неї п’ять перепелят.

* * *
Співаків багато в лісі,
Кує зозуля на узліссі.
І солов’я пташиний спів
З зелених чути нам гаїв.

* * *
Садівник в саду працює,
Сапа в нього і граблі.
Він сапає й обгортає
Все, що лізе із землі.

* * *
Сумно солов’ю у лісі,
Він сидить у нас на стрісі.
Так він солодко співає —
Весну й сонце прославляє!

* * *
Чорно-білий чорногуз
У болото чорне вгруз.

* * *
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню,
Ти не вмієш так, як я,
Так, як ти, не вмію я.

ІІІ. ПОЕЗІЯ

Поетичне слово — це потужний засіб розумового та морального-етичного виховання дітей. Читання та декламування віршів розвиває виразність мовлення дитини, розширює її словниковий запас, формує інтерес до краси художнього слова.

  • Педагоги рекомендують читати дітям вірші для сприймання на слух (з різною інтонацією, різними голосами, з різною швидкістю), вивчати вірші напам’ять, інсценувати (розігрувати) їхній зміст.

Можна також запропонувати дитині намалювати те, про що розповідається у вірші.

ПРИЙШЛА ВЕСНА
Прийшла весна зеленокоса,
Сади розквітли і гаї,
Гойдає вітер срібні роси,
Співають дзвінко солов’ї.
(Галина Шевчук)

* * *
Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.
(Іван Франко)

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…
Весна, весна! Радійте, дітки!
Ховайте швидше саночки!
Немов пташки, летіть із клітки, —
З кімнати, з хати у садки.
А там, в садочках, — сонце, співи.
В траві фіалки зацвіли…
Джмелі і бджілки загули,
І скрізь метелики щасливі.
(Олександр Олесь)

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала:
— Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
подарую їм сережки.
(Ліна Костенко)

ВЕСНЯНІ КВІТИ
Весна-чарівниця, неначе цариця,
наказ свій послала, щоб краса встала,
і проліски, і травка, й зелена муравка,
і кульбаба рясна, і фіалочка ясна —
всі квіти весняні, веселі, кохані,
з-під листя виходять, голівки підводять
од сну зимового до сонця ясного!
(Олена Пчілка)

КВІТЕНЬ
Квітень на хмаринку сів,
До нас в гості прилетів.
А за ним, як діточки,
Поспішають квіточки.
Ось конвалії й в’юнки,
Барвінкові килимки,
А кульбабки і дзвіночки —
Малюкам плести віночки.
(Олена Коваленко)

Зима і весна
— Насуплю я брови,- говорить зима,-
І вітер з морозом повіє:
Усе скрізь загине — рятунку нема!
Під снігом замре, заніміє.
— А я засміюся, — весна відмовля,-
І сонце пекуче засяє:
Прокинуться луки, ліси і поля,
Усе зацвіте, заспіває.
(Спиридон Черкасенко)

ЧЕКАННЯ
Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.
Ми подвір’я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.
І розчистили струмок,
Що тече з діброви…
До прильоту ластівок
Все у нас готово.
(Анатолій Качан)

ВЕСНА
Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.
А сонечко всміхаються
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.
Цвітуть грушки, і вишеньки,
І яблунька рясна, –
Прийшла з теплом і сонечком
Сподівана весна.
(Олена Журлива)

КОНВАЛІЇ
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки.
Як зовуть їх — угадай.
Це конвалії у гаї
На галявині цвітуть.
І ніде, ніде немає
Кращих квіточок, мабуть.
В них так пахощів багато,
Цвіту свіжого, роси.
Хай ростуть, не буду рвати, —
Шкода їхньої краси!
(Марія Познанська)

ВСЕ НАВКОЛО ЗЕЛЕНІЄ
Все навколо зеленіє,
Річка ллється і шумить.
Тихо, тихо вітер віє
І з травою гомонить.

Як тут всидіти у хаті,
Коли все живе, цвіте,
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Сяє сонце золоте…

«Швидше, мамо, черевички!
Глянь, як весело в саду!
Ти не бійся — до кринички
Я і сам не підійду».
(Олександр Олесь)

ВІТЕР ПЕНЗЛИКА УЗЯВ
Вітер пензлика узяв,
Вітер сонце малював!
Раз — промінчик,
Два — промінчик…
Сів вітрисько на ослінчик
Із чола він витер піт;
— Я живу чимало літ,
Та від спеки на малюнку
Я не маю порятунку!
Намалюю білолиці
Ще й хмариноньки-сестриці,
Намалюю дощик
З кошиком і горщиком.
Сонце каже: — Навесні
Не зашкодить дощ мені,
Тож нехай, із краю в край
Буде гарний урожай!
(Марія Пономаренко)

ВЕСНЯНІ ДЗВОНИ
Дзвенить на вулицях сріблінь,
Неначе дзвоники: тінь-тінь.
Спинись, прислухайся на мить,—
На річці крига аж дзвенить.
Бурульки краплями дзвенять
І мов проміння, мерехтять.
І дзвінко десь виводить птах,
І дзвонить вітер у гілках.
Весна-красна до нас іде
І за собою дзвін веде.
А березень спиняється
І з усіма вітається.
Біжать до нього діти
І просять ще дзвонити.
(Микола Сингаївський)

Джерело