Травень
Ось і Травень, ясний Травень
Праздниково землю вбрав
В одяг свіжий та яскравий
Із рясних зелених трав.
Травень
Травень. Солов’їні співи,
Перші грози. Перші зливи.
Зацвіли сади повсюди,
Щиро раді травню люди.
Травень
– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.
Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті бджілки дітям
Збирали сонячні меди.
Весна
Я дивлюся у віконце,
А мене лоскоче сонце:
«Мамо, глянь, іде сніжок,
Де мій теплий кожушок?»
«Так, мій любий, не буває,
Сніг у травні не літає,
То вишневий білий цвіт
Облітає тихо з віт.
Бачиш, сонце землю гріє,
Все довкола зеленіє.
Чуєш, пташечки співають
І веснянку викликають».
Ой який чудовий ранок!
Вийду з мамою на ґанок,
У струмочку біля хати
Буду човники пускати.
(Олена Роговенко)
Травень
По травах шовкових,
Лісах та дібровах
Травень блукає,
На сопілці грає,
І де він проходить –
То там жито сходить,
У садочках пишно
Розцвітають вишні.
В малих козенят,
Веселих ягнят
Прорізались трішки
Молоденькі ріжки.
(Коваленко Олена)
Травень
А чим же місяць травень
Поміж братами славен?
Іде і весело співа,
Дощами землю полива,
Святковими піснями
І громом над полями.
Не з лійки-поливалки,
А з грозової хмарки.
(Тамара Коломієць)
Травень
Я травень — сонця помічник,
Я в сонця — сонячний двірник:
Щоденно вранці на зорі
Його стрічаю у дворі,
Кажу до нього: — В добрий час,
Ласкаво просимо до нас.
Я травень — місяць-килимар,
Я ще вигадник і штукар:
Луги вкриваю килимами,
Дружу з бездомними птахами
І в килимах отих густих
Ліплю будиночки для них.
Я травень — місяць-золотар,
Позолочу старий амбар,
Нехай на сонці золотіє
Старий амбар, і двір, і дім.
Нехай старий світ молодіє
Під диво-пензликом моїм.
(Оксана Сенатович)
Травень
Люблю я час грози весною,
Коли травневий перший грім,
Немовби тішачися грою,
Гуркоче в небі голубім.
Луна співає голосисто,
От дощик бризнув, пил летить,
Краплин прозорчасте намисто
На сонці золотом горить.
Біжать потоки з гір суворих,
Пташиний не змовкає гам,
І в лісі гам, і шум у горах —
Усе підспівує громам…
(Ф. Тютчев)
Травень
Каштанчик свічечками,
Кульбабка – ліхтарями
Присвічують,
Щоб травень святкував.
А він, наш кучерявий,
Зростив розкішні трави,
Ще й квіти
Поміж них порозкидав.
Ну, як тут не присвітиш?
Квітки збирають діти,
Вінки сплітають, дякують йому.
Голівоньки квітчають
І пісеньки співають,
Звеличуючи радісно весну.
(Т. Полубко)
Травень
Збивши з трав холоднi роси,
На свiтанку Травень косить,
Дружне птаство стоголосе
До небес його пiдносить.
Праця Травневi вдається
Любо росами косити,
А Весна стоїть смiється,
Заплiтає в коси квiти.
Пiд калиною для Травня
Тихо пiсню заспiвала.
Та весняна пiсня давня
Соловейка здивувала.
Всякий пiсню слухать хоче,
Нащо раптом обiрвалась!
Посмутнiли в Весни очi,
Десь iти вiд нас зiбралась.
Так заведено у свiтi –
Що прийде – те все минає.
Довго травам зеленiти,
Тiльки Травня вже немає.
Ще косив на луках зрання
Та й пропав кудись з Весною.
Лiто йде. Весни прощання
Лине пiснею сумною.
(Тетяна Чорновіл)
Травень
Не дивуйся, що з весною
Інший світ настав:
Полем, лісом і водою
Травень завладав!
Глянь у поле: по коліна
Досягла трава;
Сонце, жито і ярини
Яр’ю облива.
Подивись на прозір річки,
Як її вода,
Ллючи хвилі невеличкі,
Млоддю вигляда.
Хлопчик стиха коло броду
Тягне рогозу;
Темна сила хиле в воду
Вільху і лозу.
А ходім сюди зо мною
В чорностволий ліс, —
Він ще листвою густою
Не зовсім заріс.
Тут тобі остання пташка,
Жоден черв’ячок;
На стволині черепашка,
На траві жучок, —
Скажуть всі вони: «З весною
Інший світ настав;
Полем, лісом і водою
Травень завладав!»
(Яків Щоголів)
Травень-художник
Любить травень малювати
трави, квіти, сонце, хату.
Не запитує, чи можна.
Все малює – він художник.
Намалює озеро,
комарів під лозами,
Хвіст красивий півню,
а шпаку – шпаківню.
І кульбаби у траві
найсправжнісінькі, живі.
Синім річку намалює –
Травень синю фарбу любить.
І червону, й жовту, й чорну,
бурякову, помідорну.
Шепотять під вітром клени:
— Не забув ти про зелену?
(Віктор Бойко)
Травнева пісня
В травні трави молоді,
Ніби хвилі по воді,
Розливаються широко,
Аж радіє наше око.
В травні – праця на полях,
На городах, у садках;
Праця з піснею дзвінкою,
Як сестра живе з сестрою.
Травень кожен трудівник
Зустрічать піснями звик,
Як же нам, трудящих діти,
Не співати, не радіти!
(Максим Рильський)
Загадки про травень
П’ятим в році він приходить,
Із лепехою заходить.
У весни – останній він,
Далі – літа чути дзвін!
А в цім місяці підряд
Маємо багато свят
Зеленіють буйно трави –
То іде веселий…(травень)
***
В білий цвіт убрався сад,
Бджілки радо тут летять.
Перший грім гримить-гуркоче,
Тепло з ранку і до ночі!
В лузі виросли отави.
Це прийшов зелений …
(Травень)
***
Радісно щебечуть пташки,
Бігають в траві мурашки…
Хмарка з дощиком пливе…
П’ятий місяць хто назве?
Прислів’я та приказки про Травень
◊ Травень ліси одягає – літа в гості чекає.
◊ Травнева роса краще вівса.
◊ Травень ліс прибирає — літо в гості накликає.
◊ Травневий дощ, як з грибами борщ.
◊ У травні пня вбери, то красним буде.
◊ Травень багатий на квіти, а хліб у жовтня позичає.
◊ Дуб у травні в листя одягається, а скотина трави наїдається.
