Відчувати свою окремість від інших та усвідомлювати свої особисті межі – дуже корисна якість, яка є запорукою емоційної свободи. Що ж дозволяє людині сформувати подібні межі та стати по-справжньому дорослою? Відповідь – сепарація від батьків. Саме фізичне та психологічне відділення від матері з батьком дозволяє дитині вирости у зрілу особистість. Це означає, що дитині необхідно відчути себе не просто автономною і самостійною, здатною самій справлятися з будь-якими труднощами в житті. Їй також необхідно усвідомити себе окремою особистістю, зі своїми власними бажаннями та думкою, відмінною від інших, здатною приймати рішення самостійно, без огляду через плече на батьків.
Тема «батьки і діти» надто величезна, щоб умістити її в одну статтю. У своїй психоаналітичній практиці я часто стикаюся з наслідками сепарації, що не відбулася. У цій статті мені хотілося б зупинитися на стосунках між сином і матір’ю.
Що чекає на хлопчика, який з дитинства підсвідомо знає, що мама – це головна жінка в його житті? Покалічена доля в різних її версіях. Живе з мамою і жодного разу не був одружений. Нічого в житті не досяг, за плечима два розлучення та погані стосунки з колишніми дружинами. Живе один, постійно змінює коханок, а з будь-якої життєвої складності біжить консультуватися з мамою. Сценаріїв може бути багато, але жоден з них не припускає happy end для сина. Мама може бути щаслива, отримавши у своє розпорядження чоловіка, який належить лише їй. Але розплачується за це син, несучи на собі тягар очікувань і намагаючись до глибокої старості залишатися «маминою радістю».
Чому так необхідно відпустити сина у свою власну життєву подорож, щоб він міг будувати свої особисті межі? Пропоную вам список причин, які переконають вас, що сини повинні виростати.
Він не стане справжнім чоловіком
Зв’язок матері із сином – завжди щось особливе, адже саме мама у перший рік життя є цілим світом для нього. Син пізнає світ через маму і з батьком його теж знайомить мати. Від неї залежить, як сприйме хлопчик свого батька, наскільки важливе місце він займе в його житті. Через материнське посередництво син отримує доступ до чоловічих якостей, і якщо мати перешкоджає цьому, намагаючись замінити собою батька, хлопчик не проходить ініціації. Чоловіком хлопчик може стати, тільки пройшовши ідентифікацію зі значущою чоловічою фігурою. Мати цього замінити дитині не може, як би їй не хотілося.
Але саме це і намагаються зробити багато матерів. Вони припускаються помилки, після народження сина «відсуваючи» чоловіка на задній план. Замість партнерських відносин жінка одягає на себе роль матері і перестає бути дружиною, що любить. Чоловік, відчуваючи, що зайвий, усувається від сім’ї спочатку емоційно, а часто й фізично залишаючи матір наодинці зі своїм центром Всесвіту.
Він не буде успішним
Багато матерів перешкоджають природному процесу відділення дитини, одержуючи від цього приховану вигоду. Якщо почуєте, як мати скаржиться на сина, котрий у сорок років так і сидить у неї на шиї, навіть не думаючи допомагати, не поспішайте шкодувати її. Адже питання не в тому, що ціни на житло високі або в країні безробіття, а синочок виявився не пробивним. Проблема тут якраз у жінці, яка не змогла «перерізати емоційну пуповину». І що в результаті отримує син, такої люблячої, гіперопікаючої матері, яка не відпускає? Правильно! Відсутність будь-якої мотивації досягати успіху! Навіщо намагатися, якщо вдома, як і в шостому класі на столі чекає гарячий обід, білизна випрана та за комунальні послуги сплачено. Він стане таким собі Віталькою з безглуздого серіалу, який так і не навчився бути соціально успішним.
Він буде поганим чоловіком
Зв’язати своє життя з чоловіком із «причепом» у вигляді всюдисущої матері аж ніяк не мрія кожної жінки. Відразу спадає на думку пісня Джамали «Я раптом прийшла до тями і жахнулася. Він мамин синок. А вранці чую: “Мамо, послухай”, “Мамо, я їв”. І навіть серед ночі: «Що синочок?».
Такий «мамин синок» може з’їхати від неї до сусіднього будинку чи не надто далекого району. Знайти середньостатистичну роботу. Він може одружитися, але мало хто витримає непорушну присутність свекрухи, яка вважає невістку недостойною свого сина.
Він незмінно робитиме своїх коханих нещасними, адже він виконуватиме свій «синівський обов’язок». Кидати все і мчати за ліками за першим маминим дзвінком, вести з нею довгі розмови, втішаючи її в періоди смутку і тривоги, замість того, щоб проводити час з дітьми і дружиною. Дбати про матір, замість дбати про свою сім’ю.
Він відчуватиме постійне почуття провини
Мати, яка на благо сина «відрізала» батька, пожертвувала особистим щастям та кар’єрою, просто не розуміє, яку «ведмежу послугу» надає своїй дитині. Щодня свого життя хлопчик відчуватиме почуття провини, що через нього вона нещасна. Ви повинні розуміти всю покладену на вас відповідальність. Якщо ви стали матір’ю сина, це ще не означає, що ви стали одноосібною власницею чоловіка. У вас має бути людина, яка є вашим партнером, опорою і не перекладати цей обов’язок на сина. Інакше відбувається підміна ролей: замість того, щоб прагнути знайти собі дружину, він дбатиме про вас, задовольняючись випадковими зв’язками і завжди повертаючись у материнський будинок. Адже що відбувається з хлопчиком, якого мати ставить на місце батька? Подібна рольова інверсія призводить до того, що дитина виконує не свою функцію по відношенню до матері.
Він не зможе вибудувати свої особисті межі
Коли мама перешкоджає стосункам батька із сином, вона не дозволяє йому зрозуміти межі дозволеного та недозволеного. Саме разом із батьком син пізнає кордони. Власні та інших людей. Поряд із батьком син розуміє, як діє закон та громадські правила. Без доступу до чоловічої фігури дитині дуже складно сформувати такі якості характеру, як врівноваженість, відповідальність, цілеспрямованість. Батько дає синові набагато більше, ніж просто зовнішню схожість. Такі поняття, як честь і гідність, почуття міри, соціальна самореалізація, — це можливо завдяки батьківській фігурі.
“Підрізати крила” своєму синові і залишити його при собі – велика спокуса. Але не слід забувати, що діти — не наша власність. Вони нам нічого не повинні і не варто перегороджувати їм дорогу на щастя через власний егоїзм. Ваш дорослий син віддячить вам синівською любов’ю без емоційних драм і взаємних закидів.
