Ще вчора ваш малюк був тихою, милою і спокійною дитиною, а сьогодні перетворився на маленького «тирана», який щохвилини влаштовує істерики, вередує та ігнорує прохання батьків.
Не варто лякатися з цього приводу, адже з даним етапом «дорослішання», коли дитина хоче проявити себе як самостійна особистість, стикається у певний період життя кожен з батьків.
Таке поняття, як «криза трьох років» – це неминучий проміжок часу у розвитку кожного малюка, так би мовити, емоційна перебудова, яка загалом залежить від характеру та темпераменту дитини, сімейного виховного процесу та навіть взаємовідносин між батьками. Тому не варто нервувати і марно втрачати свідомість від безвиході. Просто навчіться бути з дитиною на рівних і допоможіть маленькому «бунтареві» пережити цей складний період його життя.
Симптоми “кризи трьох років”
Для того, щоб упоратися з проблемою, що виникла, потрібно знати її «в обличчя». У такий момент діти всім своїм виглядом намагаються продемонструвати дорослому своє обурення, яке проявляється у наступному:
Протидія – найпростіший непослух, виражений негативізмом дитини по відношенню до дорослого. В даному випадку малюк переступає через себе та відмовляється від своїх бажань, навіть якщо вони збігаються з вимогами батьків. А все тому, що дитина принципово не хоче йти на поводу у дорослого і до останнього йому протистоятиме.
Упертість – проскакує в той момент, коли малюк пред’являє по відношенню до дорослого певні вимоги. І найцікавіше, що всі ці вимоги він готовий відстоювати до останнього, незважаючи на наслідки, що випливають зі всієї цієї історії.
Деспотизм – маніпуляції над дорослими, вимога постійної уваги та негайного виконання всіх побажань. Така егоїстична поведінка характерна для дітей, які виховуються в сім’ї одні.
Знецінення – проявляється у формі відмови від усіх захоплень, звичок і цінних речей, що раніше полюбилися. Дитина перестає цінувати все те, що раніше було для неї важливим. Вона без співчуття та почуття провини може розірвати улюблену книгу, образити тварину, сказати погане слово сестричці.
Свавілля – демонстративний вислів «Я сам!». Той самий момент, коли дитина хоче робити все самостійно, не вдаючись до допомоги дорослої людини. Перші спроби себе нагодувати, одягнути, помити тарілку – це дорогоцінний досвід, від якого нікуди не дінешся. Діти навчаються на своїх помилках і в цьому випадку потрібно просто їх підтримати, знаходитись поряд і підстрахувати у разі невдачі.
Протест – реакція дитини, виражена як самозахист. Той самий момент, коли малюк наполегливо намагається довести всьому світу, що його бажання настільки ж значущі, як і бажання людей, які його оточують.
Норовливість – негативне ставлення дитини до системи виховання, так і до щоденних нормам звичного життя. Все, щоб не пропонувалося малюкові, сприймається з його боку лише відмовою.
Порада батькам, які зіткнулися з «кризою трьох років»
– Підходьте до виховного процесу спільно – разом хваліть дитину, карайте, заохочуйте, прощайте і йдіть на поступки.
– Дотримуйтеся спокою і підходьте до вирішення проблеми мудро – не дозволяйте дитині взяти ситуацію в свої руки. У дитини має бути своя думка, але вона не повинна забувати, що батьки для неї головний авторитет.
– дозвольте дитині бути самостійною – коли вона пропонує свою допомогу, то обов’язково приймайте її, а потім не забувайте похвалити.
– частіше вдавайтеся до хитрощів – при відмові купатися, запропонуйте дочці викупати ляльку, а при небажанні одягатися дайте дитині право вибору між червоною і синьою сукнею, а також запропонуйте синові перевірити двигун у машини, щоб вивести малюка на прогулянку в парк.
– Прислухайтеся до думки дитини, йдіть на компроміси, не будьте категоричними в дрібницях і знаходите спільне рішення.
У житті кожного бувають, як темні, так і світлі смуги. Вони переслідують людину від народження і до самої старості, а подолати всі випробування нам допомагають наші близькі та рідні люди. Бережіть один одного, любіть своїх дітей, цінуйте їх і поважайте, проводьте разом якнайбільше часу і пам’ятайте, що всі кризи завжди колись закінчуються.
