Якщо деякі батьки стурбовані тим, що їхня дитина веде себе агресивно, то інші, навпаки – спантеличені тим, що їхня дитина занадто миролюбна, тому їй іноді складно перебувати серед своїх однолітків через невміння постояти за себе. Чим допомогти своїй дитині у такій ситуації? Як навчити малюка постояти за себе? Як поводитися батькам у разі конфліктних ситуацій між дітьми?
Переживання батьків іноді небезпідставні, оскільки кожна людина має у житті навчитися обстоювати своє «Я». Але часто батьки дуже критичні до своєї дитини, особливо це стосується татів. І якщо дитину називати «слюньтяєм» лише тому, що вона всім роздає свої іграшки, а сама залишається ні з чим – це ще не означає, що вона слабка і не вміє відстояти своє. А от якщо ви дійсно стали помічати, що ваш непосида потребує допомоги, то ви як батько можете йому допомогти в цьому, дотримуючись деяких порад психологів та досвідчених батьків.
Зверніть увагу на стосунки у вашій родині
Слід звернути увагу, чи не дуже часто ви караєте свого малюка, особливо без явних на те причин. Також слід зробити акцент на вашому особистому ставленні до дитини. Якщо малюк постійно чує від вас лише закиди в тому, що він слабкий і нерішучий, то згодом він просто замкнеться в собі і мовчки терпітиме глузування або знущання однолітків, не посвячуючи вас у свої проблеми.
Є й інший бік медалі, коли батьки надто опікуються своєю дитиною і огороджують її від усього, що відбувається навколо. Така дитина може вирости досить боязкою і абсолютно не готовою до конфліктних ситуацій. Тому не варто оберігати дитину від прогулянок з однолітками. Такі обмеження не зможуть дати дитині важливий досвід, який стане в нагоді для подальшого життя.
Не вирощуйте у дитині свої комплекси
Трапляється так, що батьки самі прищеплюють дитині комплекс неповноцінності, закладений у них самих, вселяючи дитині, що діти її принижують. Насправді, якби батьки менше акцентували увагу малюка на будь-якій конфліктній ситуації, він не реагував би на неї так гостро. Адже під час спілкування діти часто можуть не сприймати гру, штовхатися, забирати іграшки – це нормальне явище для дитячого колективу і такі незначні дитячі образи швидко прощаються та забуваються.

Вчіть дитину визнавати свої помилки
Звичайно ж, усі в житті помиляються – і дорослі, і діти. Але не кожен здатний визнати провину за вчинок. Цього необхідно навчати з раннього віку. Насамперед варто почати з того, щоб навчитися визнавати свої помилки, а не одразу «бігти в кущі», стверджуючи, що це зробив не він.
Щоб малюк навчився це робити, батькам не варто за найменшу провину влаштовувати скандал – необхідно спокійно пояснювати дитині про можливі наслідки того, що вона вчинила. Будьте впевнені – при вашому правильному підході до вчинених провин дитини, вона легко навчиться визнавати свої помилки, а отже, стане і впевненіше поводитися в конфліктних ситуаціях.
Захищайте свою дитину
Поки дитина маленька, їй складно захищати себе саму. Якщо ви бачите, що дитину стали часто кривдити у дворі чи садку, захистіть її самі. Але в цій справі не варто перегинати палицю і перетворюватися на того, хто вискакує на захист свого чада при будь-якій незначній конфліктній ситуації, влаштовуючи скандали у садочку, на дитячому майданчику, у школі.
Але й залишати малюка без вашої підтримки не варто, ще й дорікаючи щоразу за його слабкість і боягузтво. Поки дитина росте, вона вчиться справлятися із життєвими труднощами. А як малюк надалі на них реагуватиме, залежить лише від вашої реакції, яку він вбирає як губка
Вчіть дитину не реагувати на слова, що принижують її
Від дитячих прізвиськ та різноманітних обзивань ніхто з дітей не застрахований. Ними «нагороджують» у будь-якому дитячому колективі. Звичайно ж, такі прізвиська можуть бути як невинними, так і принизливими. Вчити дитину одразу нападати з кулаками – безглуздо.
Краще навчити її не реагувати на образливі слова. Якщо реакція вашого непосиди залишатиметься спокійною, то незабаром задираки перестануть до нього чіплятися. Все це стосується тих незначних і дріб’язкових образ, коли не йдуть у хід серйозні приниження. В іншому випадку дитині знадобиться допомога дорослих.
Виявіть провокатора конфліктних ситуацій.
Якщо ваша дитина весь час скаржиться, що її всі кривдять, слід поспостерігати, чи не є провокатором даних ситуацій вона сама. Якщо вона дійсно до всіх чіпляється першою, то агресивна реакція з боку інших дітей цілком зрозуміла. У такому разі вам необхідно донести дитині, що саме її дії провокують такі негативні ситуації.

Навчіть дитину говорити тверде: “Ні”.
Коли дитина виявляє такі свої якості як доброта і чуйність – це добре, але коли її добротою починають користувати і маніпулювати, а дитина це дозволяє робити, то можливо, вона переживає, що з нею не будуть дружити інші діти і тому виконує кожне їхнє бажання.
Вашим завданням є пояснити дитині, що насправді важливо у дружбі, які її головні принципи і чим їй справді варто дорожити. Якщо з боку дітей доходить справа до шантажу, наприклад, вимагають давати гроші, навчіть дитину говорити тверде і категоричне: «Ні». Тільки її почуття впевненості зможе вирішити цю ситуацію.
Допоможіть знайти нових друзів
Іноді дійсно варто обмежити спілкування дитини з певною компанією, де дитина стала просто ізгоєм. Ходіть із ним у гості до знайомих, де є діти. Можна записати дитину на спортивну секцію, де в неї з’явиться зовсім інше коло спілкування. Таким чином, дитина зможе пізнати та порівняти інший варіант дружби, завдяки чому набуде ще одного життєвого досвіду.
Запишіть дитину до спортивної секції
Фізичні навантаження – це один із аспектів повноцінного розвитку дитини. І не обов’язково віддавати дитину на види спорту, завдяки яким вона зможе себе впевнено захищати (бокс, карате, дзюдо та інші єдиноборства), хоча вони б і не завадили. Однак надайте малюкові самому вибрати те, що йому до душі, без супроводу фразами: Це тобі ніяк не допоможе в житті. Будь-яке фізичне навантаження вже дає свої результати, зміцнюючи тіло та дух вашого чада.
Основним завданням батьків є безумовна любов та довіра до дитини. Навчивши її вам довіряти, дитина ніколи не приховуватиме своїх проблем, а відчуваючи за спиною постійну підтримку батьків, вона стане сміливішою і рішучою.





