Що таке нищівна критика та як вона впливає на наших дітей? Досить часто батьки плутають критику з мотивацією. Мовляв, я його не порівнюю і не критикую, я просто говорю і показую, як інші діти чинять у таких ситуаціях (говорила мені мама на консультації).
Батьки ще називають такий тип критики критикою на благо.
І справді, буває таке, що за успішним, видатним молодим чоловіком чи дівчиною, стоїть вічно незадоволений і критикуючий батько/мама, АЛЕ:
а) Вже доросла дитина все ще доводить мамі/татові, за що ще можна її любити.
б) Самооцінка в людини сильно занижена (якщо порівнювати досягнення та внутрішні відчуття (задоволення собою)). Він/а буде вічно незадоволений собою, лише тому що до планки, яку задав батько ще рости і рости.
І що виходить? Що навіть якщо малюк свого часу не зламався (хоча найчастіше діти від критики закриваються і не хочуть нічого робити), досягнув якихось висот, він це робитиме не тому, що хоче, а лише для того, щоб отримати схвалення та любов своїх батьків. І до душевної рівноваги такий розклад явно не призводить.
Що я маю на увазі під словосполученням «нищівна критика»?
Це все те, що руйнує маленьку особу зсередини. Це те, що демотивує і змушує почуватися неповноцінним, некомпетентним і, звичайно ж, «б’є» по самооцінці дитини.
ЩО МОЖЕ ВВАЖАТИСЯ НИЩІВНОЮ КРИТИКОЮ?
– Фу, який ти впертий!
– Як можна було заплутатися? Ти нічого не можеш зробити нормально.
– Не будь таким егоїстом. Весь у свого батька.
– Завжди будь правильною!
– Яка ти дурна, що віриш у все це.
– У тебе не вийде, знайди інше заняття.
– Це складно, ти така непосидюча, ти не впораєшся!
– Який ти незграбний, нічого не можна тобі довірити.
– А ось Сашко вже навчився грати на фортепіано, а ти все ніяк не навчишся!
– Інші діти у вільний час книжки читають, а ти можеш лиш по клавіатурі стукати!
– Усі твої ідеї – це нісенітниця!
– Я в твої роки і т.д.
Сенс зрозумілий. Все це деструктивні послання, які гальмують розвиток дитини. Розвиток її потенціалу, розвиток її мотивації та власного Я.
У будь-якій (навіть пересічній) книзі про успіх, самореалізацію та досягнення буде сказано: критика дитини в дитинстві ні до чого доброго не приведе.
Навіщо взагалі критикувати, якщо можна по-іншому виявити турботу та вказати «шлях істинний» дитині? Наприклад, дати їй зворотний зв’язок в особі «допоміжного відгуку».
ДОПОМОГАЮЧИЙ ВІДГУК – це відгук про дію чи вчинок дитини, поданий їй у такій формі, в якій він може бути використаний дитиною для подальшого ЗРОСТАННЯ, РОЗВИТКУ І РОБОТИ НАД ПОМИЛКАМИ.
ЯК ПРАВИЛЬНО ДАВАТИ ДИТИНІ ДОПОМОЖНІ ВІДГУКИ
1. РІВНИЙ ТОН
Спокійні батьки – запорука того, що дитина вас почує та зрозуміє. Спокій і рівний тон задають атмосферу довіри та взаєморозуміння.
2. ДІАЛОГ, а не монолог
Пропоную поцікавитися у дитини, як вона сама оцінює свій вчинок (читай провину) або свою виконану роботу:
– Як би ти оцінив цей вчинок?
– Як тобі здається, ти зробив все, що було в твоїх силах?
– Що б ти виправив чи змінив наступного разу?
Можливість діалогу та першого слова допомагає дитині розвинути навичку адекватного оцінювання ситуації, своїх вчинків та себе загалом.
3. ГОВОРИМО НЕ ПРО ДИТИНУ, А ПРО ЇЇ ПОВЕДІНКУ
Це правило я повторюю день у день. І навіть зупинятись на цьому не буду, бо впевнена, що ви вже все знаєте.
«Я повідомлення» вам в поміч!
4. АКЦЕНТ НА ХОРОШОМУ
Під час розбирання провини або зворотного зв’язку після змагань або якоїсь дитячої роботи, обов’язково робіть акцент на хорошому.
У першому випадку, можна показати дитині, що насправді вона класна і добра, а цей вчинок зовсім її не прикрашає: «Я знаю, що ти дуже добрий і доброзичливий хлопчик/дівчинка, але вчинок цей, на жаль, …(тут вже оцінюємо вчинок і обговорюємо його + мотиви)».
У другому випадку, краще показати дитині, що в неї вийшло ДОБРЕ, а потім сказати, над чим і головне – ЯК ПОТРІБНО ПРАЦЮВАТИ.
5. НЕ УЗАГАЛЬНЮВАТИ
Узагальнення дратує як дітей, так і дорослих.
Коли ми чуємо від близьких:
– Ти завжди…
– Та це у нас з тобою постійно трапляється…
– У тебе завжди щось не так і т.д.
Узагальнення знищує будь-яке бажання рухатися вперед, змінюватись і рости.
Якщо обговорюєте якийсь конкретний кейс, обговорюйте його, а не всі разом і тим більше не згадуйте інші провини/помилки/програші дитини.
6. ЗАПРОПОНУВАТИ ДОПОМОГУ
Запропонуйте допомогу у вирішенні проблеми чи завдання. Якщо дитина закривається та відмовляється – не наполягайте. Дайтеїй час: «Ух, яке у тебе нестандартне мислення! Можливо, у тебе вийде щось інше змайструвати з цього лего, а не те, що намальовано в інструкції. Як думаєш? Але якщо тобі раптом знадобиться моя допомога, клич!
7. ВІРТЕ У СВОЮ ДИТИНУ
Вірте в неї, у її можливості. Вірте в неї так, ніби вона, і справді, найкрутіша, найрозумніша і найсміливіша людина на землі. Ваша віра, ваша підтримка – це те, що заряджає дитину, те, що допомагає не здаватися, пробувати та йти далі.
Моя думка, що критика не може бути корисною у дитячому віці.
Будучи дорослими, ми даємо один одному зворотний зв’язок, але ми робимо це шанобливо і делікатно. Важливо давати ці відгуки і дорослим (якщо вас запитують) і дітям, але не критикувати.
✔️У мене є невелике завдання для вас:
Згадайте ті моменти з дитинства, коли вас критикували значимі дорослі. Що ви відчували? Чи допомагали вам їхні слова чи, навпаки, вам хотілося закритися від них?
