Китай — це інша планета. Планета-гігант із культурою, яка відрізняється від нашої на 180 градусів. Поведінка мам там теж відрізняється від того, до чого ми звикли. Ось сім звичайних для нас речей, які не робить китайська мама.
Не пом’якшує голос, коли розмовляє з дитиною
Часто здається, що китайці поводяться агресивно — китайські мами сваряться між собою, а також кричать на дітей!
Вся справа у мові. Багато звуків нам здаються уривчастими та різкими. Тому не варто лякатися: можливо, молоді матусі лише обговорюють переваги одних памперсів перед іншими, а не розписують жахи материнства одна одній.
Не ображається на чужі зауваження
Наші мами болісно реагують на чужі зауваження на адресу себе чи своїх дітей. А от китайські мами вислуховують коментарі сусідських бабусь з посмішкою Будди на обличчі. І мовчки ідуть далі. Адже у Китаї дуже поважають думку старших.
Не дозволяє дитині розслабитись
Успішність – ось чого фанатично бажає китайська мама для своєї дитини. Китайські батьки роблять ставку на розвиток. У шкільний період оцінки нижче відмінно не приймаються. При цьому вони вважають, що коли дитина виросте, вона буде зобов’язана їм усім. Надалі батьки оберуть навчальний заклад та професію для дитини. Її бажання при цьому навряд чи матиме хоч якусь вагу. Максимум – батьки врахують схильність дитини до гуманітарних чи точних наук, рідше – до мистецтва.
Не пройде повз музичну школу
Азіати дуже люблять музику. Зазвичай у носіїв тонових мов — а китайська саме така — абсолютний слух. Це одна із умов успішного навчання музики. Тому китайці намагаються віддати дитину до музичної школи.
Не годує грудьми довше ніж півроку
Декретна відпустка в Китаї – 3-4 місяці. Через такий короткий декрет китаянки годують грудьми приблизно стільки ж. Півроку лактації вважається дуже довгим терміном.
Не займається вихованням малюків
За традицією, вихованням дитини займаються бабуся та дідусь по лінії батька. Багато молодих мам працюють в інших містах. Вони залишають дитину на бабусю та дідуся, і бачаться з дитиною лише під час святкування Нового року. При цьому китаянки не відчувають того почуття провини, яким страждають українські мами, які виходять із декрету раніше, ніж дитині виповниться три.
Майже не сприймає дитину як окрему особу
Риса китайського суспільства – розмитість особистісних (і особистих) кордонів. Дитину досить довго не вважають окремою особистістю. А головними її потребами вважаються їжа та одяг.
Тому перехожий може потріпати за щічку чужу дитини, і це вважається нормальним. А ще нормально — це говорити про свою дитину у її присутності у третій особі. Наші психологи б жахнулись!
Китай здається повним загадок, а особливості китайського виховання дуже дивними. Але ми впевнені, що китайські мами так само люблять своїх дітей, як і будь-які інші.
