Сучасним батькам дуже непросто. Потрібно поєднувати виховання дітей, роботу, саморозвиток, не забувати про свої інтереси і бути при цьому “ідеальними”. Ідеальні батьки дивляться на нас з вітрин магазинів, з книжок з дитячої психології, з соціальних мереж. Але чи так усе насправді і які батьківські страхи марні?
“Погана мати” – це бич сучасного суспільства. Іноді в боротьбі за звання ідеальної матері жінки втрачають своє “я”, розчиняючись у потребах дитини, у її розвитку, освіті, вихованні. І незважаючи на все це, більшість батьків сумніватимуться, відповідаючи на запитання: “Чи я хороший батько/мама?”. А даремно!
“Я не купую дорогі іграшки”. Багато батьків часто відчувають докори сумління через те, що не можуть купити своїй дитині найкращий одяг, дорогі іграшки. Але насправді, це дитині зовсім не потрібно. Батьківська любов не повинна виражатися в кількості та дорожнечі чергової іграшки, для дитини важливіший час, проведений з вами, загальні захоплення та враження. До того ж, дитина у якої забагато іграшок, розсіює свою увагу і не може зосередитися на жодній з них, відповідно, не вміє самостійно грати.
“Я надто строга мама/суворий тато”. Сучасний світ диктує зовсім інші правила виховання, зараз дитину не прийнято карати, їй треба все пояснювати та розповідати. Іноді, зриваючись, батьки відчувають глибоке почуття провини. Але важливо розуміти, що вседозволеність і відсутність кордонів у дитини призведе до зворотного ефекту – дитина буде некерованою, оскільки сама не зможе впоратися. Хороші батьки виховують дитину, спираючись на свій авторитет, вони встановлюють чіткі правила, яким неухильно слідують.
“Я не займаюся дитиною”. Ринок дошкільної освіти рясніє різноманітними центрами, школами та розвивалками, в яких вашого малюка буквально з півроку навчатимуть англійської, читання, логіки, танців, музики та інших наук. Деякі батьки, реалізовуючи свої власні амбіції, настільки перевантажують свою дитину додатковими заняттями, що просто доводять її до неврозів. Розвиток – це не лише гуртки та розвиваючі школи за розкладом, це щасливе дитинство – сповнене іграми, фантазіями, спільними прогулянками та творчістю.
“Я погана мати”. Зі сторінок у Instagram на нас дивляться безліч “ідеальних” мам: вони висипаються, встигають до сніданку готувати свіжі булочки та домашній джем, у них слухняні діти, ідеальний порядок у будинку, собака, робота… Світ, який дуже відрізняється від вашого, зі втомою, роздратуванням, з брудним посудом, розкиданими іграшками та купою прання. Всі ці порівняння вганяють вас у депресію та відчуття власної неідеальності. Але знайте, це утопія, бо буває лише на екрані смартфона, на картинках у журналі, але не в реальному житті. Насправді всі втомлюються, іноді кричать на дітей, готують на вечерю макаронами з сиром та ногою згрібають розкидані іграшки і від цього ви не буде поганою мамою для своєї дитини. Для своєї дитини ви – ідеальна мама.
“Я кричу на дитину”. Батьки – не роботи, а звичайні люди, у яких буває складний день, втома, стрес, тому іноді ви можете накричати на дитину або навіть шльопнути по попі. Якщо ви розумієте, що це не принесе абсолютно ніякого ефекту, а зробить поведінку дитини лише гіршою, але ще й підірве ваш авторитет у її очах, заспокойтеся та подумайте про те, які у вас проблеми. Якщо ви злитесь на дитину, відчуваєте до малюка негативні емоції – проблема найчастіше десь у вас усередині, а на малюку ви просто зриваєтеся. Якщо не справляєтеся самі, зверніться до психолога, він швидше і ефективно допоможе впоратися із ситуацією.
“Мені не цікаво грати з дитиною”. Існує думка, що весь свій час необхідно приділяти дитині, потрібно з нею весь час грати, будувати замки та ліпити паски, грати в ляльки, малювати, ліпити, клеїти і якщо ви відволіклися, щоб попити каву або просто не хочете зараз нічого робити – то ви автоматично погана мати. Це не так, ви не зобов’язані грати з дитиною весь час, важливіше зуміти навчити дитину грати самостійно та взаємодіяти з іншими дітьми, наприклад, на дитячому майданчику. Що дійсно необхідно зробити мамі – це забезпечити дитині безпеку як вдома, так і на прогулянці.
“Я хочу побути на самоті”. Від однієї думки одразу йде мороз по шкірі. Як це? Залишити дитину бабусі, а самим відпочивати? Як можна відпочивати без дитини? А дуже просто і навіть потрібно. Бути батьками – дуже важка робота, насамперед, емоційна. Щоб щось дати дитині, потрібно самим бути наповненими, щасливими та радісними, а для цього батькам потрібно час від часу проводити час без дітей, у товаристві друзів чи один одного. Повірте, якщо ви з чоловіком сходите в кіно і повернетеся щаслива і задоволена, ви не зрадите дитину, а виконуватимете батьківські обов’язки з ще більшим ентузіазмом.
