Діти в будь-якому віці можуть страждати від заниженої самооцінки. Невпевненість в собі, невдоволення власною зовнішністю, думки, що подумають оточуючі – все це заважає дитині радіти і насолоджуватися дитинством. Занижена самооцінка не дає дітям завести нові знайомства, знайти хороших друзів, також негативно впливає на шкільну успішність. Батьки повинні бути уважними і звертати увагу на те, що говорить їх дитина. Якщо зауважити проблему на ранній стадії, можна виправити ситуацію самостійно або за допомогою фахівців. Але ігнорувати ознаки заниженої самооцінки у дитини точно не варто, інакше потім буде набагато складніше знайти правильне рішення.
Отже які фрази дітей повинні насторожити батьків:
«Мене не люблять»
Коли дитина каже: «Мене ніхто не любить», вона може мати на увазі не тільки однолітків, але також і родичів: батьків, братів, сестер, бабусь, дідусів, і т.д. Кожна людина має потребу в усвідомленні того, що вона комусь потрібна. Підліткам особливо необхідні дружба, сімейні цінності, визнання з боку однолітків.
Якщо у дитини немає друзів, близьких друзів, батьки зайняті своїм життям, вона починає шукати проблему в собі. Коли підліток копається в собі, він обов’язково знайде причину самотності, навіть якщо вона насправді надумана.
Завдання батьків – підтримувати дитину в будь-якому віці. Вона повинна знати, що близькі люди її люблять, пишаються її досягненнями. Не соромтеся говорити про свої почуття дитині, для неї це дійсно важливо.
«Я – негарна (ий)»
Коли дитина ще маленька, їй все одно, як вона виглядає. Але, чим старша дитина стає, тим більше цікавиться власною зовнішністю. А ще діти люблять порівнювати себе з іншими дітьми. Підлітки бачать в соціальних мережах і на рекламних постерах ідеально красивих дівчат і молодих людей, що також накладає певний відбиток на їх самооцінку.
У школі однокласники можуть дражнити дитину через будь-яку особливість в зовнішності: руде волосся, веснянки, худі ноги, повні губи. Дитина, яку дражнять, напевно замкнеться в собі, буде вишукувати і інші недоліки в своїй зовнішності, через що може розвинутися цілий букет комплексів. Батьки повинні пояснити дитині, що кожна людина гарна по-своєму. Всі ми унікальні і неповторні, і потрібно прагнути підкреслити свою індивідуальність. Наприклад, якщо у дитини поганий зір, підберіть з нею разом стильну оправу для окулярів. Покажіть фотографії знаменитостей, які із задоволенням носять окуляри і пишаються красивим аксесуаром.
«Що про мене подумають інші?»
Якщо людина не страждає заниженою самооцінкою, вона не переживає, що про неї подумають оточуючі люди. Але підліткам важливо бути частиною свого колективу, і думка друзів, однокласників, навіть просто перехожих для них має серйозне значення. Дитина в перехідному віці багато думає про те, яка думку складається про неї у навколишніх. Вона переживає, що її будуть висміювати за зовнішній вигляд, висловлену думку, поведінку.
Часто підлітки починають підлаштовуватися під своїх друзів і однокласників, щоб не виділятися і не привертати увагу. Через це молоді люди втрачають власну індивідуальність, часто потрапляють в погані компанії, вибирають той шлях в житті, який їм не подобається. Повністю ігнорувати думку інших людей неможливо. Але буде краще, якщо підліток прислухається до слів близьких друзів, яким довіряє, або батьків.
«Мій друг кращий»
Підлітки люблять порівнювати себе з друзями, однокласниками, медійними особистостями. І порівняння, як правило, відбувається не на користь дитини. Їй здається, що всі навколо кращі, красивіші, успішніші, розумніші. Батьки часто роблять помилку, коли порівнюють свою дитину з кимось іншим: «Олечка, дочка тітки Галі, так добре вчиться, не те, що ти», «Слава завжди так охайно виглядає, а ти вічно в брудному одязі додому повертаєшся». У цьому випадку дитина мимоволі починає себе порівнювати з іншими. Їй здається, що батьки нею незадоволені, її не люблять, інша дитина була би для них кращою. Через це може розвинутися низька самооцінка.
«Я нічого не вмію, у мене не вийде»
Будь-яка людина боїться змінювати своє життя, і страх перед чимось новим – цілком нормальна реакція. Якщо самооцінка не занижена, в голові, безумовно, можуть виникнути подібні думки: «Я боюся, що у мене не вийде, але спробувати варто».
Підлітки із заниженою самооцінкою навіть і пробувати не будуть. Вони впевнені, що у них нічого не вийде, тому не складають вступних випробувань до університету мрії, не залицяються до дівчини, яка сподобалась, не відправляють резюме у велику компанію, і т.д. Але потім дитина бачить, що інші діти добиваються поставлених цілей, йдуть до своєї мрії, і самооцінка падає ще нижче. Потрібно мотивувати дитину, пояснювати, що домогтися чогось неможливо, якщо не докласти зусиль. Необхідно виходити із зони комфорту, пробувати щось нове, реалізовувати свої здібності. Якщо просидіти в своєму замкнутому світі, ніколи не дізнаєшся, скільки цікавих і захоплюючих відкриттів підносить життя.
Як батьки можуть підняти самооцінку дитини
Самооцінка може легко знизитися, якщо сказати хоча б одну невірну фразу. І навпаки, її можна підняти, якщо батьки виберуть правильну тактику виховання. Психологи радять використовувати декілька способів підняття самооцінки у дитини.
Поважайте дитину
Син або дочка в будь-якому віці є особистостями, думку яких потрібно поважати. Важливо контролювати те, що ви говорите на адресу дитини. Якщо регулярно називати її недотепою, ледарем, брехуном, вона повірить, що такою і є. Акцентуйте увагу на добрих вчинках і якостях дитини, хваліть за будь-яку дрібницю, яку вона зробила. Наприклад, син розставив іграшки або вимив посуд. «Ти молодець, допоміг мені, я дуже тебі вдячна».
Батьки не повинні ігнорувати дітей, якщо ті просять поради або просто хочуть поговорити. Обов’язково виділіть час для спілкування з дитиною, адже для неї це дуже важливо.
Приймайте думку сина / дочки
Якщо хочете, щоб ваші слова щось значили для дитини, проявляйте повагу до її особистої думки. Не нав’язуйте свою точку зору, завжди радьтеся з сином або дочкою. «Яку сорочку тобі хотілося б надіти завтра в школу?», «Що приготувати на вечерю: рибу або індичку?». Запитуйте думку дитини щодо майбутніх вихідних, поїздки до моря, великої покупки. Молодший член сім’ї повинен відчувати свою значимість серед дорослих.
Частіше хваліть
Деякі батьки, які дотримуються строгості у вихованні, вкрай рідко хвалять дітей. Їм здається, що своєю похвалою вони можуть їх розбалувати. Насправді, для дітей дуже важливо чути похвалу від батьків. Слова захоплення і підтримки надихають на нові звершення і подвиги, зміцнюють віру у власні сили. Крім того, батьки, які регулярно хвалять дітей, підвищують власну самооцінку, адже це і завдяки їм дитина росте такою чудовою.
Забудьте про критику
Замість того щоб критикувати, обговоріть, як можна було б вчинити. Слова критики демотивують, занижують самооцінку, сіють зерна сумнівів з приводу власних можливостей. Можна розкритикувати дитину: «Ти носишся по квартирі, як бегемот. Не вмієш нормально ходити». Але краще сказати: «Будь ласка, одягни тапочки, адже в квартирі знизу спить маленька дитина». У першій фразі ви безпосередньо критикуєте дитину, у другій – пропонуєте зробити так, щоб всім було комфортно. Різниця у фразах, звичайно ж, очевидна.
Стан самооцінки має важливе значення в розвитку особистості. Батьки повинні вжити всіх заходів, щоб підняти самооцінку дитини, навчити її вірити в себе і власні сили, дати старт для подальших звершень. Упевнена, цілеспрямована, комунікабельна людина напевно доб’ється в житті всіх поставлених цілей, адже кожен батько мріє, щоб їх діти відбулися в професійному та особистому житті.
