Вдячність – одна з базових рис щасливої людини. Але як виростити вдячну дитину в нашому матеріалістичному світі? Вчити малюка говорити «будь ласка» і «спасибі» недостатньо.
Почуття вдячності – це здатність цінувати те, що у тебе є. Для того, щоб прищепити цю якість, слід регулярно повторювати такі вправи.
Подарунки цього дня
Щодня, неважливо, в який момент дня, сідайте поруч з дитиною і перераховуйте разом «дари» цього дня: моменти, події, враження, за які ви вдячні. Це можуть бути і люди, ігри, частування – що завгодно. Головне – навчитися дивитися на те, що з нами відбувається як на подарунок. Можна навіть вести «Щоденник вдячності».
День, коли ми творимо добро
Це один день в місяць, коли ви і ваші діти робите щось корисне для інших: прибирання двору, збір речей для благодійних організацій, покупку корму для собачого притулку. Це допоможе дітям зрозуміти важливість того, що приємно не тільки брати, а й віддавати. Це важливий компонент подяки
Ти пам’ятаєш…
Хороші моменти потрібно закріпити. Згадуючи приємні події дня, промовляйте: «Ти пам’ятаєш, як тобі сподобалося, коли …», «Який ти був радий, коли …», «Який ти був щасливий, коли …». І навіть негативну ситуацію можна перетворити на привід для подяки, наприклад, коли ви приготували щось, що дитина відмовилася їсти: «Як це чудово, що ми не змушуємо тебе їси те, що тобі не подобається!»
Ти – мій помічник!
Якщо дітям говорити це, вони будуть відчувати, що їх цінують, і дійсно будуть допомагати і намагатимуться робити це частіше.
Ти турботливий
Частиною здатності бути вдячним є здатність піклуватися про інших. Навіть якщо дитина робить щось рутинне: прибирає свої іграшки або ставить свою тарілку після їжі в мийку, скажіть: «Ось, який ти турботливий!». Звичайно, скажіть ще й «спасибі», але похвалити їх і підтримати в них думку про те, що вони уважні, відповідальні і дбайливі – дуже важливо.
Чим ми можемо поділитися сьогодні з іншими?
Те, що нам було давно відомо, підтвердилося і науковими дослідженнями: маленькі діти щасливіші, коли мають можливість пригощати і ділитися з іншими. Насправді, добрі слова теж можна дарувати. Можна поділитися частуванням або іграшкою. Ваше завдання – стежити, щоб це відбувалося (усвідомлено) хоча б раз в день.
Нам так пощастило!
У будь-який момент дня згадайте, як вам пощастило: що залишилося чотири дні до вихідних, що на ногах зручні і красиві черевики, що в кафе є вільний столик і морозиво.
Як чудово, правда?
Ця вправа схожа на попередню, але краще іноді просто міняти фразу, для різноманітності. «Як чудово, коли вся сім’я п’є чай разом, правда?» або «Як чудово, що у нас є час повалятися на дивані, правда?» або «Як чудово, що ми можемо ділитися думками та ідеями, правда?»
Щастя – це не результат отримання нами чогось, чого у нас немає, це визнання цінності того, що у нас є. Повірте, діти, особливо маленькі, не бачать скільки ваших зусиль йде на їх комфорт і радісне дитинство. Але якщо ви будете регулярно вправлятися з ними в тому, щоб помічати і цінувати те, що вони мають, вони обов’язково навчаться цінувати вашу батьківську працю і все те, що їх оточує.
