Відучити дитину від мультзалежності важко. Розповідаємо, як повернути дитину з віртуального світу до реального.
Недільного ранку так хочеться поспати довше. Але діти прокидаються буквально з першими променями сонця. Щоб хоч трохи повалятися в теплому ліжку, ви берете в руки пульт від телевізора і вмикаєте мультики.
Всі задоволені: малюк дивиться “Пепу”, ви ліквідуєте хронічний недосип. Згодом телевізор стає своєрідною паличкою-виручалочкою: мультфільми допомагають, коли чадо не хоче обідати, коли ви кидаєтеся між пральною машиною і вечерею, що підгоряє, коли, врешті-решт, ви хочете спокійно побалакати з подругою по телефону. У результаті виходить замкнене коло: ви знаєте, що “телек – це шкідливо”, але тепер, коли дитина пізнала канал “З любов’ю до дітей”, відучити її від мультзалежності важко. Розповідаємо, як повернути дитину з віртуального світу до реального.
У чому шкода?
Спочатку кілька слів про те, чому, власне, мультфільми – це погано. У них немає нічого поганого, якщо їх буде суворо дозовано. Малюкам молодшим за 2,5 роки перегляд телевізора взагалі не рекомендований, дитина у віці 3-5 років може подивитися мультики годину на день. Чим малюк старший, тим більше часу може присвятити улюбленим мультгероям.
Безконтрольне захоплення віртуальним світом звірят, фей і супергероїв загрожує наслідками. Справа в тому, що діти вчаться буквально всьому через свій досвід. І це не лише вміння ходити, говорити, писати та читати. Поняття “гаряче-холодно”, “близько-далеко”, “небезпечно-безпечно” формуються тільки в тому випадку, якщо є контакт із реальним фізичним світом.
У мультфільмі порушені всі закони фізики: там камінь, що летить у голову, може зависнути, а кіт, що впав з п’ятого поверху, встати, обтруситись і побігти за мишеням. Дитина, яка достатньо часу проводить за іншими заняттями, довго гуляє, чудово обізнана, що падіння з гірки – це боляче. Малюк, який весь день сидить перед телевізором, засвоює лише ту інформацію, що йде з блакитного екрану.
Відучуємо за правилами
Мами, які одного разу вирішили відучити своїх дітей від захоплення мультфільмами, зазначають, що спроба відібрати пульт від телевізора закінчувалася істерикою. Якщо сил вистачало вистояти “тут і зараз”, то наслідки ще довго давалися взнаки у вигляді нічних кошмарів, безпричинних сліз і агресії.
Як же бути?
- Спробуйте провести кілька днів без телевізора. Оцініть, скільки часу проводите перед телевізором ви самі. Не можна говорити “йди пограй”, а самим вмикати чергове ток-шоу. Це несправедливо, як мінімум, як максимум – непрактично! Малюк відразу впаде на підлогу і почне вимагати “переключити”. Подивитися фільм можна і тоді, коли ваше чадо спатиме. А телевізор, поки ви миєте посуд, і зовсім ні до чого – це зайвий звуковий хаос.
- Дозволяйте дивитися мультфільми, але робіть це в особливому режимі. Скажімо, не «подивися, але тільки годину», а «ти можеш подивитися одну серію». Закінчилась серія – вимикаємо телевізор. Головне, встояти і не зламатися перед криками сина чи доньки.
- Перед сном дивитись телевізор не можна! Перенесіть час перегляду на першу половину дня. Мультфільми на ніч – прямий шлях до кошмарів, навіть якщо дитина дивилася безневинного “Карлсона”. Надлишок емоцій та вражень не дасть малюкові спокійно заснути.
- Вибирайте мультфільми самі. Запам’ятайте головне правило: малюк віком до 4 років асоціює себе з головним героєм, тому віддавайте перевагу тим казкам, де герой не викликатиме негативних емоцій, не буде надто агресивним.
- Переорієнтуйте інтерес дитини. Так, банально, але іншого виходу нема. Запропонуйте інші заняття: ліплення, малювання, книги, рольові ігри. Діти люблять, коли з ними грають по-справжньому щиро, з захопленням, тоді і віртуальний світ відходить навіть не на другий, на десятий план.
- Більше гуляйте! Особливо це актуально у перші дні “без телевізора”. Дитина закотила істерику? Швиденько виходимо надвір. Зміна обстановки і ваша незворушність відволічуть маленьку людину, яка прагне продовження історії про супермена.
- Якщо самотужки впоратися не вдалося, зверніться до дитячого психолога. Повірте, це не той випадок, коли можна чекати, що все само розсмокчеться. Мультзалежність може відгукнутися у шкільному віці, коли дитина не зможе сконцентруватися на навчанні. Грамотний фахівець здатний вирішити проблему. Для цього в його арсеналі є спеціальні прийоми та техніки від арт-терапії до сімейних консультацій.
