Розпещеній дитині часто здається, що весь світ обертається навколо неї. Вона звикла отримувати бажане на першу вимогу — інакше може влаштувати істерику. Але це можна виправити. Таку дитину цілком можливо навчити бути працелюбною, розвинути в ній емпатію, стійкість і повагу до інтересів оточуючих. Ось що радять експерти.
1. Переосмисліть ваш підхід до виховання
Запитайте себе: «Чому я стільки купую дитині? Чому мені так важко говорити їй «ні»? Що я відчуваю, коли здаюся і виконую її прохання, хоча насправді хотів(ла) відмовитися?»
Які ідеї та асоціації виникають у вас, коли ви обмірковуєте ці питання? Можливо, ви усвідомлюєте, як ваш власний минулий досвід впливає на ваш підхід до виховання і зможете поступово почати щось змінювати. Ці роздуми можуть пробудити болючі спогади з вашого власного дитинства. Якщо самостійно впоратися з ними буде складно, спробуйте проконсультуватись із психологом.
2. Заохочуйте самостійність
Не намагайтеся робити за малюка те, що він може зробити сам, допомагайте йому набувати нові навички та вміння (одягатися, зав’язувати шнурки, готувати їжу та ін.), спонукайте його ставати самостійнішим.
3. Встановлюйте правила і примушуйте їх дотримуватися
Можливо, вам важко змусити себе обмежувати дитину і говорити їй «ні», адже це може спровокувати істерику, спостерігати за якою дуже неприємно. Проте дітям дуже важливо мати чіткі правила та межі, які батьки послідовно відстоюють.
Якщо дитина не звикла до правил і обмежень, спочатку вона чинитиме опір — можливо, відчайдушно. Якщо у відповідь на вашу відмову малюк впав в істерику, покажіть, що ви розумієте його переживання, але в жодному разі не винагороджуйте його за них і не поступайтесь.
Як це зробити коректно? Наприклад, ви можете сказати: «Я розумію, ти незадоволений(-на), ти хотів(-ла) іграшку, але сьогодні купити її не вийде», «Я знаю, що тобі неприємно через те, що я не можу відпустити тебе ночувати до друзів». Тим самим ви показуєте, що співчуваєте дитині, але правила є правилами, і порушувати їх не можна.
4. Давайте дитині виконувати домашні обов’язки
Якщо малюк звик, що ви задовольняєте всі його бажання та потреби, вам буде дуже непросто привчити його виконувати свою частину домашніх обов’язків. Щоб досягти цієї мети, спробуйте ставити чіткі умови.
Наприклад: «Коли погуляєш із собакою, зможеш піти зустрітися з друзями», «Книжку почитаєш тільки після того, як почистиш зуби і одягнеш піжаму. Але о 10 годині світло вимикаємо!» Зверніть увагу, що ви дозволяєте дитині робити щось звичайне та повсякденне тільки після виконання її обов’язків, а не даєте їй жодної додаткової нагороди.
5. Не винагороджуйте за повсякденні справи
«Підкуповуючи» дитину грошима, іграшками чи привілеями, ми можемо досягти якихось короткострокових результатів, але варто пам’ятати, що в майбутньому житті жодної нагороди за рутинні справи вона не отримуватиме. Тому набагато краще прищеплювати працьовитість, цілеспрямованість та розуміння того, що досягнення мети — саме собою нагорода за докладені зусилля».
6. Дозвольте їй вчиняти помилки і «набивати шишки»
Багато батьків схильні захищати та рятувати дитину від будь-яких наслідків її помилок. Звичайно, якщо йдеться про реальну небезпеку, вони роблять правильно. Але в багатьох випадках корисніше дозволити малюкові «набивати шишки» і самому отримувати життєві уроки.
Якщо дитині не дали роль у шкільній виставі або не включили у спортивну команду, підтримайте її, але не обіцяйте поговорити з учителем чи тренером та „вирішити питання“. Якщо вона забула зробити домашнє завдання, дозвольте їй випробувати на собі наслідки помилки, не намагайтеся заступатися за неї перед вчителями. Дитині важливо на власному досвіді дізнатися, що негативні переживання, прикрощі, розчарування — це також частина життя і зовсім не кінець світу.
7. Будьте готові до того, що дитина на вас сердитиметься
Швидше за все час від часу дитина буде на вас злитися. Спересердя вона може навіть сказати, що вас не любить чи ви їй не потрібні. Мета батьківського виховання зовсім не в тому, щоб дитина завжди була задоволена всім, що ви робите.
Не дозволяйте малюкові самому встановлювати правила у сім’ї. Дитина періодично випробовуватиме наші правила та межі на міцність — це нормальна частина її розвитку. У неї виникають внутрішні суперечності між прагненням до незалежності та потребою в батьківській любові та турботі.
Пам’ятайте, що ви можете дозволити дитині ділитися своїми переживаннями і висловлювати своє невдоволення, але це зовсім не означає, що ви повинні поступатися необґрунтованим вимогам.
8. Привчайте дитину думати не тільки про свої інтереси
Розпещеним дітям часто складно усвідомлювати, що в оточуючих теж є свої потреби. Щоб навчити дитину піклуватися про інших, ви можете, наприклад, залучити її до волонтерської роботи.
9. Не соромте дитину
Спроби присоромити дитину за її «егоїстичну» поведінку не підуть на користь ні їй, ні вам.
Соромом розпещену дитину не виправити. Не варто вимовляти фрази у дусі “Як же тебе розбалували!” Дайте малюкові ясно зрозуміти, що його поведінку необхідно скоригувати, але при цьому ви все одно дуже сильно його любите».
