Чим більше батьки кричать і карають, тим гірше поводяться діти, і навпаки. Крім того, вербальна агресія на адресу дитини збільшує ризик психічних проблем та антигромадської поведінки у дорослому віці.
Такого висновку дійшли психологи з Единбурзького університету (Великобританія), стаття яких опублікована в журналі Child Development.
Дослідники проаналізували дані про більш ніж 14 тисяч британських дітей. Коли цим дітям було три, п’ять і сім років, до них додому приходили кваліфіковані інтерв’юери, які докладно розпитували батьків, в основному матерів, про їхній стиль виховання, обстановку в сім’ї, проблеми та конфлікти, поведінку дітей тощо.
Аналіз зібраної інформації продемонстрував, що між жорстким стилем виховання з боку батьків та проблемною поведінкою у дітей існує порочний двосторонній взаємозв’язок, тобто один фактор посилює інший. Чим більше батьки кричать, лаються, фізично карають дитину, тим гірше вона поводиться, і навпаки, чим більше у дитини проблем з поведінкою, тим сильніше на неї тиснуть батьки.
Так, у дітей, на яких регулярно кричать і часто фізично карають, підвищений ризик гіперактивної поведінки у віці п’яти років та емоційних проблем у віці семи років. А дітей із проблемною поведінкою у віці трьох та п’яти років, швидше за все, часто шльопають та карають у віці п’яти та семи років відповідно.
Дослідження показують, що соціально-емоційні труднощі з поведінкою у дитинстві підвищують ризик психічних проблем та антигромадської поведінки у дорослому віці. Вчені зазначають, що в цій ситуації відповідальність лежить на батьках — саме їм потрібно докласти зусиль, щоб розірвати це хибне коло, насамперед, змінивши свій стиль виховання на більш м’який та адаптивний. Переставши бити дитину з будь-якого приводу і кричати на неї, почавши прислухатися до її потреб і намагатися розуміти причини тієї чи іншої її поведінки, можна принести користь не тільки дитячій, а й своїй власній психіці, наголошують дослідники.
