І ця різниця може досягати двох років! Розповідаємо, як уникнути негативного сценарію.
«Як правило, в один рік дитина повинна вміти вимовляти від 10 до 15 слів, в півтора року – 50-75 слів. Саме в цей час батьки помічають різницю. За численними дослідженнями, кількість слів у дівчаток в цьому віці становить 60-70 слів, в той час, як у хлопчиків, 30-40 слів. Але якщо їх ще менше, це привід для занепокоєння.
На розвиток мови у дітей впливає безліч причин. Але навіть при однакових умовах виховання батьки відзначають, що найчастіше хлопчики починають говорити пізніше дівчаток. Ось з чим це може бути пов’язано».
- Права і ліва півкулі з’єднує мозолисте тіло (скупчення нервових волокон). Так ось у хлопчиків воно досить тонке, тому зв’язок між ними слабкий. Сильній статі складно зібрати воєдино інформацію з різних півкуль. У дівчаток, навпаки, мозолисте тіло товстіше, тому провідність імпульсів і зв’язок між двома половинками кращі.
- У хлопчиків краще розвинені лобні відділи головного мозку, які відповідають за планування дії, поведінку, емоційне забарвлення дій. Їм важко виконувати одноманітну роботу, тому не варто навантажувати дитину складними монотонними заняттями, краще розділити їх на дрібні частини і зробити більш цікавими. Дівчаткам простіше виконувати кілька справ одночасно, хлопчики можуть концентруватися тільки на одній дії.
- Основний центр мови, який розташовується в лівій півкулі, дозріває швидше у дівчаток.
- У слабкої статі більш розвинена здатність до артикуляції і наслідування, вони краще копіюють батьків, їх стиль мовлення.
- Дівчаткам простіше розуміти емоційну промову з різними інтонаціями в голосі, мову, наповнену прикметниками. Що стосується хлопчиків, то їм потрібні прості конструкції з чітким змістом. Слід висловлювати думку коротко і по суті без зайвої інформації. Ми ж, батьки, нерідко прагнемо дуже докладно пояснити, що потрібно робити, а чого не слід.
- Діти сприймають інформацію по-різному. Хлопцям потрібно розуміти, навіщо робити будь-яку дію. Важливо своїм прикладом показувати їм, що варто, а чого не варто робити. Дівчаткам досить сказати, що від них вимагається.
- Мозок хлопчиків більше орієнтований на просторове співвідношення, їх мислення нестандартне. Вони показують високі результати в тестах на швидкість і точність, – мозок дозволяє швидко виконувати завдання. У розмові вони намагаються донести суть. У дівчаток переважає вербальний інтелект – здатність складати букви в слова, а слова в пропозиції, їхнє мислення однотипне. Їм важливий момент контакту, тема розмови не має такого значення, як саме спілкування. Тому вони успішні в діяльності, пов’язаній з комунікаціями.
А ці фактори можуть загальмувати розвиток мови незалежно від статі дитини
- Несприятливий перебіг вагітності або пологів. Загроза переривання, гіпоксія, анемія, інфекції впливають на формування головного мозку. Чим менший плід, тим більше наслідків.
- Недостатня комунікація. Дитині необхідна активна участь батьків у її житті. Саме вони емоційно підкріплюють важливість цієї навички – говорити красиво і грамотно.
- Некомфортна обстановка в сім’ї, при якій дитина замикається в собі. Нескінченні конфлікти, деспотизм, заборони на самовираження гальмують розвиток малюка.
- Педагогічна занедбаність. Дітям з неблагополучних сімей, де вони не отримували належний догляд і увагу, як правило, складно зрівнятися з однолітками, які росли в комфортних умовах.
- Гіперопіка і потурання примхам дитини. Якщо чадо бачить, що батьки виконують абсолютно все, що він хоче, варто йому моргнути або показати пальцем, то необхідність в словесному вираженні прохання відходить на другий план.
- Спадковість. Найчастіше діти йдуть тим самим шляхом розвитку, що і мама з татом. Так що, дорослі, якщо не знаєте, варто поцікавитися у бабусь, у скільки ви почали говорити.
- Важкі хвороби. Під час тривалого перебування в лікарні всі органи дитини максимально налаштовані на виживання і підтримання адекватного життєзабезпечення, але не на мовленнєвий розвиток.
Як зрозуміти, що з мовою малюка не все в порядку?
На зміну гулінню приходить лепет, потім з’являються перші слова, фрази, прості речення – спочатку з одного слова, потім з двох і більше. З немовлям необхідно розмовляти з самого народження. У міру дорослішання підключати читання казок, оповідань про природу з барвистими описами, не лінуватися докладно пояснювати, для чого потрібні предмети, які оточують малюка.
Наступний етап – розучування віршів (надає ритмічність мові), ліплення з пластиліну, конструювання, малювання олівцями. В 4 роки важливо навчити дитину малювати, не виходячи за межі ліній. І чим більше маленьких деталей в малюнку, тим краще. Дрібна моторика безпосередньо пов’язана з нервовою системою, тому будь-які ігри з пальчиками активізують мовні центр в корі головного мозку.
Величезне значення у дошкільнят має спілкування з однолітками, особливо в процесі гри. Але не віртуальної, а реальної! Дитина не повинна бути цілодобово прив’язаний до планшета (до речі, при перегляді мультиків мозок «засинає»), оскільки без емоційних діалогів, обговорень, суперечок з друзями його словниковий запас буде бідним і невиразним.
Проблеми можуть виникнути в будь-якому віці. Коли зволікати вже не можна, а потрібно терміново йти до лікаря?
- Якщо дитина в рік не вимовляє простих слів і не реагує на мову дорослого.
- Якщо до 1,5 року не збільшується словниковий запас.
- Якщо в 2 роки малюк не говорить фразами: «мама, дай», «хочу пити».
- Якщо в 3 роки він використовує тільки ті слова, які чув по телевізору, в пісні або мультфільмі, повторює завчені фрази, не реагує на своє ім’я, не розуміє звернень, не виконує прохання.
