А щастя пахне свіжим молоком, Захованими сопельками в носі, І на чолі намазаним медком, Сухим варенням, знайденим в волоссі. І гумкою жувальною на дверях, Шматком цукерки десь поза диваном, Зубною пастою на батареях, І на футболці білій шоколадом. Помадою червоною на щічках, Фломастерами свіжими на стінах. Піском, принесеним у черевичках, І "бубами" на вдарених колінах. Затвердлим пластиліном на коврах, Шматочком помідора в хатніх тапках, Сльозинкою печальною в очах. Так пахнуть щастям дорогі малятка. Мукою, що вистелює доріжку, І бульками шампуню в унітазі, І крихтами колючими на ліжку, Компотиком із квітами у вазі. І шкіркою банана під ногами, Стаканом цукру, кинутим у борщик. Парфумами, які поцупить в мами І прискає по хаті, каже : "Дощик!" Коли матуся в злості вся кипить Й погрожує: "Віддам тебе бабаю!" -- Маланьке щастя швидко тупотить І ніжно-ніжно маму обіймає. Обійме, мов пташина та, крильми -- І злість уся відразу відступає. Все ж краще безлад в хаті із дітьми, Аніж порядок, де дітей немає
Автор: Ірина Голуб
