Коли твоїй дитині п’ять… Правдиво та з гумором про те, як дорослішають діти…

Коли твоїй дитині п’ять… Правдиво та з гумором про те, як дорослішають діти…

Коли твоїй дитині п’ять, бути хорошою матір’ю не дуже важко. Досить запросити на чай ляльок і зав’язати бант собаці на хвіст.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, чорт його знає, як це – бути хорошою матір’ю. Чи то гнати за уроки, чи не гнати, чи може заробити сто мільйон грошей і відправити вчитися за кордон, чи тримати ближче до себе.

Коли твоїй дитині п’ять, її легко втішити, посадивши на коліна і подувши на пальчик.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять і вона невтішна, ти – частина світу, в якому нормальній людині неможливо жити.

Коли твоїй дитині п’ять, з нею можна говорити про що завгодно. Наприклад, про розведення сурікатів в Тверській області.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона хоче говорити про стримера Едісона, а ти слухаєш і думаєш: “Людоньки, що за ахінея, вони там всі кукухою поїхали”.

Коли твоїй дитині п’ять, її тішить пишна сукня з Аліекспресс.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона хоче ігровий комп’ютер, три зміни в таборі і оренду коня. І ти така – упс.

Коли твоїй дитині п’ять, з нею можна домовитися, щоб вона зібрала розкидане Лего і фантики від цукерок.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, краще просто не заходити в її кімнату. Ніколи.

Коли твоїй дитині п’ять, вона їсть курочку з макарончиком, і всі задоволені.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона заправляє мівіну кетчунезом.

Коли твоїй дитині п’ять, вона страшенно тебе потребує.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона страшенно тебе потребує, тільки про це іноді важко здогадатися.

Оксана Фадєєва

Джерело