4 причини, через які дитина виросте слабкою особистістю

4 причини, через які дитина виросте слабкою особистістю

Багато сучасних батьків проявляють надмірну опіку при вихованні дітей. І в цьому прагненні захистити улюблене чадо від усього світу вони нерідко перегинають палицю. У результаті позбавляють дитину інстинкту самозбереження, роблячи її слабкою людиною.

Як виявити дітей надто дбайливих батьків? Зазвичай такі дітки примудряються «влипати» у різні історії одразу після того, як мама чи бабуся тимчасово зникають із горизонту. І тут справа зовсім не в розпещеності, а в абсолютній непристосованості.

Найбільше «пригод» на вулиці чи школі трапляється з дітьми гіпертурботливих батьків. Це не дивно, адже деякі мами начебто спеціально намагаються прив’язати дитину до себе.

Якщо в перший навчальний день у школі син-першокласник спокійно перебіг дорогу в моторошній близькості від ревучого автомобіля, не поспішайте сварити його.

Подумайте, чи не водили ви хлопчика за ручку усі попередні роки, боячись пояснити елементарні правила безпеки. Ця ж ситуація стосується необдуманих стрибків із огорож на «слабо» та інших небезпечних дій, які здійснюють діти, у яких практично відсутній інстинкт самозбереження.

Перед вами чотири батьківські помилки, які роблять з дитини слабку людину:

Батьки не дають дитині пробувати

Гіпертурботливі батьки готові на все, аби дитина не плакала. Але така «ведмежа послуга» перетворює малюка на безініціативну та інфантильну людину.

Уявіть собі, дитина намагається видертися на високу лавочку, але добра мама відразу каже: «Нічого не вийде». Після цього вона хапає сміливця і радісно садить на лавку.

Якщо ви любите практикувати таку поведінку, не дивуйтеся, що невдовзі дитина прийме правила гри. Через кілька років вона не зможе адекватно оцінювати свої фізичні та моральні здібності, оскільки ще на початку була позбавлена такого шансу.

Батьки оберігають дитину від будь-якої роботи

Не даючи дитині виконувати дрібні домашні обов’язки, ви позбавляєте її важливих навичок та самостійності. Психологи не дарма наполягають на тому, щоб батьки привчали дітей до праці вже з трирічного віку. У цей період малюк може сам обполоснути свою склянку або полити кімнатну квітку.

Інша річ, що ми самі навмисно позбавляємо дітей ініціативи. Але що раніше вони навчаться виконувати певні справи, то більш підготовленими виявляться до життя.

Батьки захищають дитину від будь-яких ризиків

Чому одні діти самі їдять ложкою в два роки, а іншим не дають вилку до п’яти років? Все тому, що деякі батьки бояться, що п’ятирічка може тицьнути собі вилкою в око. Але давайте подумаємо, хто зрештою винен у дитячій інфантильності та невмінні користуватися столовим приладдям?

Замість того, щоб відчайдушно ховати ножиці від дитини, організйте пару уроків спільної творчості. Візьміть кольоровий папір, клей і змайструйте разом якийсь виріб. Навчіть дитину поводитися з небезпечним предметом, коли це буде допустимо, і тоді в першому класі вона уникне ризику порізати пальчики під час уроків праці.

Батьки контролюють кожен крок дитини

Авторка книг про дитяче виховання Людмила Петрановська в одній зі своїх публікацій описує цікавий експеримент. Відібравши чотири пари “батько-дитина”, психолог залишала кожну з них по черзі в кімнаті з купою іграшок. За учасниками експерименту стежили камери.

У першому випадку батьки суворо забороняли дітям торкатися речей. У другому – дитині пропонували розглянути іграшки. У третій групі дорослі мовчки спостерігали за дітьми, надаючи їм свободу дій. В останньому випадку батьки самі розглядали іграшки, не прагнучи залучити до процесу дитину.

Психологи дійшли висновку, що найрозвиненішими і самостійними дітьми виявилися діти із двох останніх груп, тоді як у першому і другому випадках вони залежали від батьків.

Який напрошується висновок? Не варто нав’язувати дітям незаперечну батьківську правду. Буде краще, якщо дитина зможе самостійно прийняти рішення тоді, коли мами та тата не буде поруч.

Джерело