Заради справедливості скажемо, що всі рекомендації будуть корисні і мамам теж
Тато, можливо, і може все, що завгодно, але є низка речей, які йому в жодному разі не можна робити при дитині. Центральна тема цієї статті – поведінка батьків у родині. Точніше, те, як їм не слід поводитись у спілкуванні з дочкою чи сином.
Втім, рекомендації, про які йтиметься, можна адресувати і мамам. Тому, радимо, обом батькам вчитатись і взяти на замітку наші поради.
Не дотримуватись правил безпеки
Яким би бунтарем не був до народження дитини її батько, з появою малюка він має внести корективи у свою поведінку. На особистому прикладі тато зобов’язаний показати, що важливо і потрібно дотримуватись усіх заходів безпеки — переходити дорогу на зелений, правильно користуватися електроприладами та газом.
Нерідко ми самі стаємо свідками, коли батько чи мати, тримаючи за руку дитину, перебігають дорогу на червоне світло світлофора. Так, на проїжджій частині справді не було машин, і їхньому життю нічого не загрожувало, але така поведінка закладає в голову дитині, що такий ризик можливий. Вона сприйме дії батьків як підтвердження необов’язковості правила.
Так що краще дотримуватись спочатку встановленої лінії і не відступати від неї, адже йдеться про найважливіше — про життя вашого чада.
Батьку можна
Така негласна установка існує у багатьох сім’ях. І це дуже погано. Батькам (і мамам) у жодному разі не можна створювати умови, в яких у дитини виникне почуття, що в сім’ї заборони існують тільки для неї.
Подібне часто відбувається, коли за медичними показаннями дошкільнику чи дитині старшого віку заборонено їсти солодке чи інші продукти, які негативно впливають на її здоров’я. У такій ситуації решті важливо підтримати її. Не купувати, наприклад, шкідливі для дитини продукти.
При цьому, якщо ви почали дотримуватись цієї внутрішньосімейної політики солідарності, винятків ні для кого не має бути — ні для мами, ні для тата. Не можна спочатку сказати дитині, що ви – з нею, а потім на її очах уплітати з чаєм цукерки, які їй не можна.
Інакше у вашого сина чи доньки або зросте бажання порушити заборону, тому що така поведінка тата чи мами робить недоступне бажанішим, або у них сформується неадекватне ставлення до того, що завдає шкоди їхньому здоров’ю.
Це лише один приклад, чому правило «загалом не можна, але татові можна» не рекомендується до застосування.
Вчити брехати на благо
Абсолютно усі батьки навчають своїх дітей бути чесними з ними. Просять щиро ділитися переживаннями та не приховувати якісь хвилюючі теми. І це адекватна вимога батька, який хоче краще розуміти своє чадо та надати йому своєчасну підтримку та допомогу.
Проте самі батьки, іноді того не розуміючи, створюють ситуації, які викликають дисонанс у свідомості дитини. Наприклад, просять замість них відповісти на телефонний дзвінок та сказати, що «мами чи тата немає вдома».
Так робити не можна як мінімум із двох причин. По-перше, ви показуєте поганий приклад того, як можна, збрехавши, уникнути відповідальності. По-друге, що можна використовувати іншу людину для вирішення власних проблем.
Виховання складається з важливих нюансів, зокрема таких. Тому великий ризик, що ситуація, яка спочатку здалася вам дрібницею, після може стати причиною серйозних наслідків.
Конфліктувати з дружиною при дитині
Цей перелік цілком справедливо був би неповноцінним без цього пункту. Однак ми не стверджуватимемо, що хороші батьки ніколи не сперечаються при дитині.
Насамперед тому, що суперечки бувають різні і далеко не завжди вони несуть у собі негативне забарвлення. Навпаки, іноді конструктивні та цікаві суперечки зароджують у дитині інтерес до тієї чи іншої теми.
Ще один аргумент на користь того, що уникнути конфліктів при дитині неможливо, полягає у високій емпатії дітей. Вони добре відчувають напругу між батьками, навіть якщо вголос ті нічого не кажуть. Іноді подібна холодна війна може завдати більшої шкоди, ніж сварка з подальшим примиренням.
Якщо батько усвідомив, що був надто емоційний і грубий стосовно дружини при дитині, то так само, на її очах, він повинен вибачитися перед дружиною. Таким чином він покаже приклад, як треба виходити з конфлікту в сім’ї. Те саме стосується і матерів. Дітям важливо знати, що у конфлікті його батьків поставлено крапку, інакше вони почнуть фантазувати. До хорошого це зазвичай не призводить.
Ще один важливий момент полягає в тому, що і татам, і мамам важливо тримати себе в руках не тільки в розмові один з одним, а й у спілкуванні з дитиною під час взаємного непорозуміння. Дорослим не слід намагатися перетягувати дочку чи сина на свій бік. Подібний егоїзм – величезне навантаження на психіку дитини.
Вживати нецензурні слова
Якщо ви хочете, щоб ваша дитина не використовувала нецензурні слова або щоб матюки увійшли в її життя якомога пізніше, то доведеться стежити за своєю мовою вдома. Згодні, іноді це дуже непросто. Всі ми живі люди і точно не згадуємо вірші Шевченка, коли випадково потрапляємо на пальці молотком, забиваючи цвях у стіну.
Якщо ваші маленькі син чи дочка випадково почули, як тато вимовляє погані слова, то не вдавайте, що нічого не було. Знайдіть час обговорити з ними цей момент і сказати, що вибули неправі. Скажіть, наприклад: «Пробач, що сказав таке брутальне слово. Мені варто краще підбирати слова».
Непристойні жарти
Дуже важливо, щоб дитина бачила, з якою ніжністю та любов’ю мама та тато ставляться один до одного. Тому не варто боятися обійматися та цілуватися при дітях. У них не повинно виникати почуття, що цей бік життя — щось ганебне і гидке.
Проте контролювати себе таки треба. Так, наприклад, батькам, які люблять розповідати всякі «непристойні жарти» друзям, варто зберегти це захоплення виключно для своїх товаришів або дружини (якщо у вашій парі таке вітається).
Синові чи дочці зовсім не треба знати, якими дивними та мерзенними можуть бути жарти «про це». Подібна необачність може призвести до того, що діти почнуть раніше цікавитися цією стороною життя.
Також важливо розуміти відмінність простих ніжних поцілунків та відвертих і непристойних ласок. Останнє відноситься до табуйованої поведінки дорослих при дітях.
Говорити про політику
Тут також працює принцип доречності віку. На одному етапі вікове завдання дитини освоїти абстрактні поняття, на іншому — навчитися грати та дружити з однолітками.
Політика — дуже суперечлива й абстрактна сфера, і нав’язувати свої політичні погляди не варто. Дитина почне їх розділяти не зі своїх переконань, а з бажання зберегти лояльність дорослим. Про політику можна поговорити, якщо підліток запитує вашу думку чи просить поділитись своїми ідеями. Але важливо також розповісти, що не потрібно приймати все почуте на віру.
Навчіть дитину аналізувати інформацію та зіставляти різні джерела.
