11 типів мам, яких ненавидять у батьківському комітеті

11 типів мам, яких ненавидять у батьківському комітеті

1
Різне

Цей конфлікт, мабуть, такий самий вічний, як війна між свекрухами та невістками. Але зазвичай скаржаться «пересічні» батьки — на їхню думку, комітет поводиться аж надто зухвало. Ми вирішили подивитись на ситуацію з іншого боку барикад.

Що більше я впізнаю батьків, то менше люблю людей.

Ось уже другий рік я перебуваю в батьківському комітеті класу сина. І другий рік мене мучить питання: як такі милі здебільшого люди, якщо спілкуватися з ними окремо, можуть бути такими нестерпними в батьківському чаті.

Мама «Де звіт?»

Найбільше її турбує, на що витрачені гроші. Вона вимагає викладати чеки за кожну пляшку води, кожен куплений для класу плакат. Вона не полінується підсумовувати всі витрати, адже у її світі всі члени батьківського комітету тільки й думають, як би привласнити зайву сотню із загальних грошей. І не дай бог відзвітувати хоча б на три дні пізніше або втратити якусь квитанцію. Скарга директору школи, а то й заяви до прокуратури забезпечені.

Мама «Чому так дорого?»

Ні, вона не відмовляється здавати гроші. Але їй завжди здається, що можна було б знайти і дешевше.

«Навіщо такі дорогі зошити, отут вони набагато менше коштують».

І їй все одно, що це «тут» за годину їзди від школи. Що батьківський комітет – це не посада на зарплаті, а жест доброї волі. Якщо там дешевше, треба з’їздити, і все. Питання, хто оплатить дорогу чи бензин, де взяти цю зайву годину часу, її не цікавить.

Мама «Це зайве»

Вона здає гроші на шкільні потреби. Все інше в її очах — забаганка. Школа має вчити, а дарувати подарунки та організовувати дозвілля – сім’я. Якщо екскурсії немає у шкільній програмі, отже, вона й не потрібна. 14 жовтня та 8 Березня – зайві гендерні свята, а новорічної ялинки достатньо і шкільної, безкоштовної. Решта — зайвий пафос та антураж. Подарунки вчителям? Ні, я їх не даруватиму.

Мама «а ось у мого старшого…»

«А ось донька навчається у п’ятому класі, вони на екскурсії їздять щомісяця, а ми рідко». (А тому, якщо їздитимемо частіше, обуряться мами «так дорого».)

«А ось син колись навчався, школа всім забезпечувала». (Без коментарів.)

«А ось у старшого у класі менше збирають». (Так у них у середній школі вже й менше потреб.)

При цьому вона все здасть, відправить дитину на екскурсію. Вона ж не проти. Вона так просто поговорити. Але це щоразу нова дискусія на 100 повідомлень. А сенс?

Мама «А що задали?»

Чесно кажучи, я думала, що з масовим запровадженням електронних щоденників це питання зникло через непотрібність. Ну правда, куди простіше — не записала дитина у звичайний щоденник, подивися в онлайн-версії. Справ на три секунди.

Але ні! Більше того, домашнє завдання в загальному чаті запитують ті самі мами. Тобто мало того, що їхні діти систематично не записують завдання, вони за цей час не спромоглися підключити електронний щоденник. І добре б він не працював, у деяких школах його і справді ведуть так собі, але в нас працює.

А знаєте, що гірше за таких батьків? Ті, хто запитують уроки у батьківського комітету в особистих повідомленнях. Мінімум тричі на тиждень. Навіть коли моя власна дитина на лікарняному! І їх нічого не бентежить. Дивно, правда?

Мама «Я б зробила краще»

«Я зробила б не просто чаювання, а запросила аніматорів. Якось тухло у вас вийшло».

«Я би знайшла кращу екскурсію/комфортніший автобус/цікавішу виставу».

«Які безглузді подарунки обрали для дітей на Новий рік. От я б…»

Ця мама чимось схожа на маму “чому так дорого” (іноді це два в одному). Але якщо та незадоволена виключно цінами, ця всіма своїми висловлюваннями дає зрозуміти: даремно ніхто не благав і не благає її взяти кермо влади в свої руки.

Втім, якщо їй запропонувати щось реально зробити, вона зазвичай знаходить безліч причин, щоб відмовитися. Або ж обуриться, що бюджету комітету не вистачає на її геніальні ідеї. Ну, даруйте, більше грошей немає.

Мама «Та ви просто своїх дітей пропихаєте!»

Вона підозрює членів батьківського комітету у надмірній близькості до вчителя. Формально така мати права. Батьківський комітет — це все ж таки сполучна ланка між педагогами та батьками. Але тут йдеться про інше.

«Ваш син заявлений на олімпіаду з математики, тому що у вас добрі стосунки з учителем». Ні, мені не почулося, мені справді таке сказали.

Тут ось не заради хвальби: у сина справді дуже добре з математикою. На порядок краще ніж у однокласників. І на олімпіаду його було заявлено абсолютно заслужено. Але ні, я ж у комітеті. Отже, за замовчанням все нечесно.

Цікаво, а його призове місце теж результат моїх стосунків з учителем? Ні, краще не уточнюватиму.

Мама «Ой, я забула»

«Як екскурсія вже завтра?! Ой, а я забула вам гроші віддати. Можна ви зараз за нас здасте, а я потім передам».

«Ой, а ми взагалі записувалися на екскурсію? Я не пам’ятаю…”

«Як треба було в парадній формі сьогодні приходити? Ой, я не бачила повідомлень».

«Ой, я не дала доньці грошей на обід. Хто-небудь можете занести до школи, я вам переведу».

До речі, дуже часто це та сама мама, яка завжди запитує домашнє завдання.

Мама «Я з вами не розмовляю»

Вона читає всі повідомлення, але ніколи на них не відповідає. Вона ігнорує пропозиції про екскурсії, інші заходи. Ви ніколи не розумієте, розраховувати на її дитину чи ні. Щоб дізнатися про її думку, доводиться писати в особисті повідомлення. І не факт, що вам дадуть відповідь. З такою мамою виходить спілкуватися лише через учителя.

Мама «Я нічого не здаватиму»

Звісно, ​​вони по-своєму праві. І ніхто не примушує. Тільки дратує надто агресивна позиція. Вона не здає гроші принципово, вважаючи, що школа має забезпечити всім. А якщо чимось не забезпечує, то це й не треба.

Тільки ось, на жаль, сучасне шкільне життя набагато складніше. А її дитина так само, як і всі інші, п’є воду з кулера, витирає руки паперовими рушниками та сидить за спільним столом на святах. Тоді у чому тут принцип? У тому, що інші заплатять?

Мама «Я не читаю спільний чат»

Заради справедливості, купа повідомлень, що не стосуються справи, правда дратує. Але повторювати всю важливу інформацію кожному в особисті повідомлення це дратує ще більше.

А особливий тип роздратування – це батьки, які заходять до спільного чату, щоб поставити питання, яке обговорювалося буквально 5 повідомлень тому. Але їм ніяк не погортати трохи назад. Вони краще в черговий раз спитають, коли лінійка.

Джерело