Здорові кордони в ранньому віці – це запорука того, що дитина виросте самостійною і впевненою в собі
Сучасні діти часто виявляються емоційно нездатними до шкільної успішності та спілкування.
Ця проблема виникає завдяки кільком факторам. По-перше, звичайно, всюдисущі смартфони, які зовсім відучили дітей розмовляти, розважатися без допомоги екрана та шукати компроміс. По-друге, необмежений ігровий час: багато батьків бояться чимось обмежити своє чадо, щоб «не завдати йому травми».
Нудно? Ось тобі телефон. Хочеш їсти? Зараз зайдемо до кафе.
Таке потурання дитині у всьому призводить до того, що батьки починають описувати поведінку дітей виключно в термінах «любить/не любить»:
“Мій син не любить овочі”.
“Вона не любить снідати”.
“Йому не подобається рано лягати спати”.
“Вона не любить іграшки, зате класно грає на айпаді”.
“Він не любить сам одягатися”.
«Їй ліньки самій їсти».
Безперечно, вам доводилося чути ці чи схожі фрази. А то й вимовляти їх. Але з якого часу діти самі вирішують, як їм жити? Як навчити їх уникати шкідливих і поганих речей, якщо ми у всьому їм потураємо?
Здорові кордони в ранньому віці – це запорука того, що дитина виросте самостійною і впевненою в собі. У дорослому світі ніхто не бігатиме за нею із ложечкою та не вмовлятиме. Ніхто не терпітиме її примхи та істерики.
Ось що треба зробити, поки не пізно:
1. Замініть гаджети живим спілкуванням.
Обмежуйте екранний час дитини. Натомість вибудовуйте з нею емоційний зв’язок: жартуйте, лоскочіть, грайте, гуляйте, підкладайте записки в шкільний сніданок, танцюйте, бийтеся подушками, грайте в настільні ігри… варіантів море!
2. Практикуйте відкладене задоволення.
Навчіть дітей чекати. Поступово збільшуйте час між «хочу» та «отримую». Не користуйтеся гаджетами в машині та ресторані – навчіть їх грати у словесні ігри під час очікування. Рідше купуйте їм фаст-фуд замість нормальної їжі.
3. Не бійтеся встановлювати межі.
Встановіть чіткий розклад: коли їсти, коли лягати спати, коли грати на комп’ютері, коли дивитися мультики. Подумайте про те, що принесе дітям користь, а не просто задовольнить їхні бажання. Вони самі скажуть вам “дякую”, коли підростуть.
4. З раннього віку привчайте їх до роботи.
Навчіть їх виконувати монотонні завдання, тому що у дорослому житті це стане важливою частиною роботи. Складати білизну, прибирати на місце іграшки, розвішувати одяг на плічка, розбирати покупки, накривати на стіл, застилати постіль… Щоб було не так нудно, перетворіть ці завдання на гру.
5. Навчіть їх соціальних навичок.
Вчіть дітей ділитися, перемагати та приймати поразку, йти на компроміс та робити компліменти. Всі ці вміння будуть незамінними у дорослому житті.
