У психотерапії материнською травмою називають емоційну травму, отриману у стосунках із матір’ю. Це вплив якихось інтенсивних несприятливих чинників на психіку дитини. Стрес, з яким їй не вдалося впоратися.
Як зрозуміти, чи є у вас материнська травма і як вона впливає на ваше вже доросле життя?
Звичайно, не всі несприятливі події призводять до травми – у дітей гнучка психіка, вони можуть витримати багато труднощів. Наприклад, деяким вдається пережити жорстоке поводження, психічне захворювання матері чи її алкоголізм. У цьому випадку у них не буде травми, але, ймовірно, сформується нездорове уявлення про себе та про те, як будуються стосунки.
Дитина переживає травму, якщо відчуває:
- нестерпний біль – фізичне насильство, покарання;
- страх – щось загрожує її здоров’ю чи здоров’ю близьких;
- сильне емоційне переживання може бути і через розлучення батьків, і смерть домашнього улюбленця, і навіть переїзд.
Подія, яка запускає травму, часто витісняється з пам’яті, і залишаються лише її наслідки. Тому доросла людина може раптово зазнати безпричинного, на її погляд, страху. Або відчути категоричне неприйняття чогось. Це є наслідки дитячої травми.
ЩО МОЖЕ СПРОВОКУВАТИ МАТЕРИНСЬКУ ТРАВМУ?
Автор книги «Набуття внутрішньої матері» Бетані Вебстер розповідає про моделі стосунків з дитиною, які можуть спровокувати травму:
- Мати використовує дитину як спосіб заспокоїтися, спрямовуючи неї потік своїх неперероблених емоцій.
- Мати задоволена лише тоді, коли дитина думає чи відчуває, як вона і не суперечить її позиції. Якщо дитина виявляє самостійність, мати відкидає її.
- Мати використовує дитину як нарцисичне розширення, тобто перемикає всю увагу, адресовану дитині на себе.
- Мати надмірно вимоглива до дитини. А дитина витрачає дуже багато сил, переживаючи про матір чи намагаючись вирішити її проблеми.
- Мати надто контролює життя дитини.
- Мати боїться, що про неї подумають інші, тому заперечує «незручні» емоції дитини — раптом їх приймуть за ознаку її батьківської неспроможності?
СИМПТОМИ МАТЕРИНСЬКОЇ ТРАВМИ
- Реакції, невідповідні подіям
Ви гостро реагуєте на будь-яку незначну подію, наприклад, якщо партнер затримався на роботі і не попередив про це.
Вам стає фізично погано, крім того, ви відчуваєте сильну тривожність і нічого не можете робити. Можливий нервовий зрив та істерики, які складно зупинити. Вам не вдається заспокоїтися, навіть коли ситуація вирішується благополучно, – заважають кошмари і страхи.
За такою реакцією часто ховається досвід покинутості чи заперечення, якщо матері довелося залишити дитину в ранньому віці або якщо вона часто погрожувала їй розлукою. Для малюка страх втратити маму подібний до смерті, адже від неї залежить його життя.
- Відсутність стосунків
Ви добровільно відмовляєтеся від стосунків або віддаєте перевагу швидкоплинним зв’язкам, піклуючись лише про «безпечні» потреби — ті, які не зачіпають травму з минулого.
При цьому ви усвідомлюєте, що не задовольняєте свою потребу у близькості. Можливо, ви навіть намагаєтеся зробити певні кроки, щоб створити близькі стосунки — наприклад, ходите на побачення, але несвідомо чините опір цьому.
За такою поведінкою часто ховається емоційне, фізичне чи сексуальне насильство — ви відчуваєте постійне відчуття загрози, і організм намагається захистити себе.
- Апатія та хронічна втома
А також забудькуватість, розгубленість і неуважність… Через травму людина живе у постійній напрузі: її енергія йде на переживання фонового страху та тривоги, а не на виконання будь-яких справ.
- Залежність
Пристрасть до алкоголю, наркотиків чи лікарських препаратів легко пояснити – ці речовини дозволяють забути, приглушити біль та стабілізувати свій стан.
Що за цим приховано: мати була надто холодною, контролюючою та емоційно недоступною. Дитина звикла весь час жити в напрузі і боїться розслабитись, бо думає, що це небезпечно. Але відпочинок необхідний кожному, тому вже доросла людина знаходить свій спосіб розслаблення.
- Психосоматичні захворювання
Головний біль, хворобливі відчуття в шиї та спині, астма, порушення травлення, спастичний коліт і важкий передменструальний синдром, зрозуміло, не завжди пов’язані з травмуючим досвідом. Але якщо об’єктивних причин для цих захворювань немає, то вся справа у стресі — болісна енергія використовує будь-який доступний аспект нашої фізіології.
- Почуття відокремленості, відчуженості та ізольованості
Відмовляючись від своїх переживань, «відключаючи» їх, ми перестаємо розуміти свої потреби та бажання. Отже, відчуваємо незадоволеність життям і почуваємося нещасними.
Що призводить до такої поведінки? Нестерпні почуття, які людина не змогла пережити. Вона починає боятися будь-яких емоцій і намагається відключити негативні почуття, але разом з ними блокуються і позитивні. У результаті людина залишається віч-на-віч із почуттям спустошеності.
Як проявляється материнська травма?
- Ви не показуєте себе — свій характер, свої думки та почуття — повністю, тому що приховуєте те, що, на вашу думку, може відштовхнути оточуючих.
- Ви дуже терпимі до поганого поводження.
- Для вас характерний самосаботаж, а також надмірна жорсткість до себе та інших.
- У вас може бути харчовий розлад, депресія чи залежність.
