Харчове насильство над дитиною та його жахливі наслідки

Харчове насильство над дитиною та його жахливі наслідки

«Мама завжди впихала в мене їжу. Я вже не хочу, відвертаюсь, кручу головою, реву, а вона пхає і пхає…. Я зригувала. Мама злилася, і знову продовжувала годувати, поки не закінчиться їжа…».

«Пам’ятаю, як мама вилила мені тарілку з остиглим супом на голову. Як потім виплутувала локшину, шматочки картоплі та інші інгредієнти з волосся. Було прикро і страшно… »

«Частенько сиділа по годині за столом. Бабуся і мама не випускали мене з-за столу поки все не з’їм…».

Знаєте, як це називається? Насильство їжею або більш круто – харчовий фашизм!

Сюди також можна віднести більш м’які способи «ложечка за маму, ложечка за тата …. за бабу Касю», годування дітей перед телевізором, читання казок і застосування інших відволікаючих маневрів.

Багато людей з порушеннями харчової поведінки в дитинстві пройшли через харчове насильство в сім’ях, в гостях у бабусь, в дитячих садах.

Девіз – «НАГОДУВАТИ за всяку ціну!» Коли дитина нагодована, не має значення яким способом, дорослим спокійно – вони хороші батьки…

Живемо за часів харчового достатку. Від голоду ніхто не вмирає. Їжі море. А програми працюють все ті ж. Хороші батьки заради власного спокою гвалтують їжею дітей у наші дні.

У неділю відпочивали з друзями на природі. І була там малознайома пара з маленькою дівчинкою років 4-х. Матуся з пристойною зайвою вагою пхала в дочку їжу. Я дивилася на весь цей жах з щемливим серцем. Так і хотілося вирвати ложку з рук і захистити дитину. Моя молодша дочка притулилася до мене і на вухо прошепотіла: «Дітей не можна примушувати їсти…»

Наслідки харчового насильства страшні. Дитина поступово «втрачає» зв’язок з власним тілом. Вона не чує його сигналів, і як наслідок не відгукується вчасно на потреби, нерідко переїдає, страждає РПЇ (розлад прийому їжі, розлад харчової поведінки) і часто має зайву вагу.

Але найголовніше, проживаючи такий негативний досвід, вона набуває глибинних переконань, яких сама не усвідомлює:

  • Я слабка
  • Я нічого не варта
  • Я безсила
  • Я не важлива, не значуща

Ці ключові уявлення про себе визначають її подальшу долю і призводять до депресії, тривожних розладів, розладів особистості.

Згадайте: вас примушували їсти без вашого бажання?

А ви своїх дітей годуєте насильно?

Джерело