Коли дитина звертається до вас за підтримкою, порадою чи допомогою, важливо не відштовхнути її неправильною поведінкою чи словом. Адже довіра – це така тендітна річ. Як стати саме таким батьком/мамою, до якого дитина прийде насамперед, якщо її щось турбує.
На прийомі у дитячого психотерапевта найчастіше звучить скарга батьків: «Він/вона просто не розмовляє зі мною». Болюче відчуття відчуженості шкодить як дорослому, так і дитині. Емоційна та психологічна стійкість маленької людини пов’язана з рівнем близькості у відносинах з батьками. Дитина в ідеалі повинна ділитися майже всіма своїми переживаннями, коли щось засмутило. Якщо цього не відбувається, значить, ви не такі близькі, як повинні б бути.
Як зміцнити емоційний зв’язок із дитиною
У психології існують дві моделі поведінки, при яких батьки, самі того не усвідомлюючи, перешкоджають комунікації та віддаляються від дитини: це заперечення почуттів та прагнення втішити, яке замінює справжню емпатію.
Дитина почувається нещасною, коли переживає образу, розчарування, тривогу, розгубленість. Вона надзвичайно потребує підтримки батьків. Але мама і тато часто не помічають негативних переживань дитини або не вважають їх важливими. І їхнє перше бажання – сказати дитині, що вона не повинна відчувати ті чи інші почуття. Фраз на кшталт: “Не переживай”, “Викинь з голови!”, “Не хвилюйся” необхідно уникати. Почувши від вас щось таке, дитина відчуває сором від своїх відчуттів, а це посилює її хворобливі переживання. Крім того, бачачи, що батьки не можуть зрозуміти її, вона почувається самотньою. І робить висновок, що її спроба довіритися дорослим лише погіршує ситуацію.
Яких типових реакцій на негативні почуття дітей слід уникати:
- Не хвилюйся ти так!
- Не переймайся!
- Не будь таким сумним!
- Не гнівайся так!
- Ти надто чутливий.
- Викинь це з голови!
Вмійте співпереживати дитині. Ставтеся шанобливо до її емоцій. Почуття не можуть бути неправильними.
- Як виглядає емпатична реакція:
- Ти стривожений? Я розумію.
- Я теж хвилювалася б на твоєму місці.
- Ти засмучений? Давай спробуємо знайти вихід.
Після прояву вами емпатії дитина переконається, що її розуміють. Ви зміцните незримий зв’язок із нею. Часто справжнє співчуття – це все, чого потребує дитина. І їй стане краще, коли вона зустріне це співчуття. Коли вона переконається, що батьки розуміють її, то відчує себе захищеною, заспокоїться і зможе спокійно обговорити ситуацію, що склалася разом з вами.
Батьки часто турбуються, що дитина привчиться шкодувати себе, грати роль жертви. Тому вони не поспішають виявляти співчуття. Але саме повага до почуттів дитини утримає її від вседозволеності, ниття та менталітету жертви. З іншого боку, спокуса втішити і взяти на себе вирішення проблеми спонукає батьків захищати дитину від негативних почуттів замість навчити її самостійно боротися зі стресом.
Ситуація: увечері дорогою додому з футбольного тренування 7-річний син зізнається: «Мамо, я сьогодні грав гірше за всіх у команді. Я – найгірший гравець. Я майже все тренування просидів на лаві запасних».
Ви маєте два варіанти: розрада та емпатія.
Бажаючи втішити, ви кажете: «Біденький мій! Я поговорю із тренером. Адже це не зовсім справедливо – не випускати тебе у гру все тренування!».
Емпатична реакція дещо відрізняється: «Я розумію, як тобі прикро. Неприємно почуватися одним із найгірших гравців. Я теж відчувала таке. Тримайся. Ти впораєшся”.
При утішанні ви пропонуєте змінити існуючі для всіх правила і робите поступку дитині, що поступово привчить її грати роль жертви.
Емпатична реакція передбачає, що батько переключається від того, як він почувається, на те, що відчуває дитина. Це називається емоційне налаштування. Батько, який пам’ятає, як це – відчувати себе гіршим, здатний зрозуміти свою дитину. Коли ви емоційно налаштовані на своє дитя, до нього приходить почуття безпеки. Це дозволяє дитині сміливо пробувати ще раз. Емпатія поступово формує стресостійкість. Така дитина не зламається при перших проблемах. Будьте духовно поруч із дитиною. Співпереживайте йому, підтримуйте всіма силами та надихайте на нові справи. Нагорода ваша буде воістину безцінною.
