Які проблеми зі здоров’ям можуть виникнути у дітей, які полюбляють гризти олівці, ручки, фломастери, коли малюють чи пишуть.
У багатьох дітей ще в ранньому віці з’являється безглузда і дуже шкідлива звичка гризти олівці, ручки, пензлики, фломастери і т.д. Більш того, навіть не всім дорослим вдається позбутися від неї з роками, що стає причиною незворотних негативних наслідків для зубів тощо.
Якщо це відбувається одноразово, то не так страшно, але якщо такий вплив виникає регулярно, це може привести до неприємних наслідків:
- на емалі можуть з’являтися тріщини, які з часом утворюють відколи; в цих зонах зуб стає найбільш чутливий до температурних подразників, починає реагувати на холодне і гаряче;
- збільшується проникність емалі для харчових барвників, тріщини можуть фарбуватися і це буде видно при посмішці;
- на ділянках, де емаль втрачена зовсім, зуб більш вразливий до появи карієсу і пігментації.
Також можуть постраждати зв’язки і ясна, які утримують зуби в кістковій тканині.
Через хронічні мікротравми порушується кровообіг в зонах постійного тиску, що призводить до атрофії зв’язкового апарату і зниження його властивостей – зуби стають рухливі.
Психологи стверджують, що таким чином люди знімають стрес і нервову напругу, а також щось обдумують.
Методи боротьби зі звичкою
Перш за все, батьки повинні з’ясувати, звідки береться стрес у їхньої дитини, чим вона так стурбована і що стає причиною її занепокоєння. У цьому випадку на допомогу приходять ігри, бесіди та різні прийоми, а також посилення уваги до дитини. Якщо в розмові вона не розповідає про проблему, можна спробувати ігри про школу, щоб дитина змоделювала ситуацію та з’ясувалися подробиці ситуації, що призводить до стресу. Може, це суворість вчителя чи зауваження дітей, переживання щодо неуспішності. Нерідко виключення причин стресу призводить до усунення звички.
Чим допомогти дитині?
Важливо не лаяти дитину за промахи та хвалити за найменші удачі, розмови проводити конструктивно та по справі, без криків та підвищення голосу, на рівних. Психологи пропонують розповісти історію про дитину, яка гризе ручки, щоб у вашого сина чи доньки була можливість оцінити себе збоку. Також варто освоїти гру – “я гризу”, цю фразу потрібно буде вимовляти щоразу, коли предмет тягнеться в рот. Це здасться спочатку кумедним, але потім дитина усвідомлює нав’язливість цієї дії.
Можна розповісти і показати навчальне відео з інтернету про мікроби та віруси, що мешкають на поверхні ручок і олівців, які поміщаються в рот, та їх шкідливий вплив на здоров’я. Зазвичай це сильно вражає дітей, і вони перед тим, як погризти ручку, замислюються про безпеку. Якщо переживання серйозні, є сенс поговорити з лікарем про прийом легких седативних та заспокійливих препаратів у вигляді відварів, чаїв чи пігулок.
Є також прості прийоми, які у багатьох випадках можуть допомагати з усуненням звички. Так, це застосування ковпачків чи наконечників, великого розміру чи незручної форми, з гострими краями чи улюбленим героєм, якого шкода псувати.
Деякі батьки пропонують заміну однієї звички на іншу, замість обгризання ручок чухати ніс або смикати мочку вуха, що безпечніше. Так, масажуваннямочок вух активізує пам’ять і увагу, мислення, що корисніше для учня.
Деякі батьки занурюють ручку в сіль або перець, щоб неприємний смак відбив бажання гризти її. Але це часто не допомагає, а іноді може ще й нашкодити дитині, призводячи до алергії чи опіку слизової оболонки.
