Покарання – це не обов’язково побої та крик. Батьки виявляють дивовижну винахідливість, намагаючись зробити своїх дітей слухняними та поступливими. Можливо, вони й досягають потрібного ефекту, але якою ціною? Наша читачка проаналізувала своє дитинство та склала список способів, якими ніколи не каратиме свою дочку. Вона достеменно знає: в результаті можна отримати комплекси на все життя.
На думку багатьох батьків, покарання є найкращим методом виховання. Хтось із дорослих ставить дітей у кут, інші вважають за краще на кілька днів залишити сина чи доньку без солодкого. Але мало хто з батьків замислюється над тим, що покарання може залишити глибокий слід у серці дитини. Не намагайтеся “ламати” маленьку особистість!
Вдавати, що дитини не існує
Колись давно мама на якийсь час переставала розмовляти зі мною, тим самим караючи за якусь дитячу витівку. Банальний та улюблений спосіб дорослих показати свою власну правоту. І, до речі, дуже вигідний. Не треба витрачати багато часу та сил на пояснення своєї позиції.
Тільки ось дитина запам’ятає таку мовчанку на все життя. Надто вже гучною луною воно відгукнеться.
У стосунках із донькою я не використовую «покарання ігноруванням». Про його шкоду пише відомий психолог Людмила Петрановська у своїй книзі «Таємна опора». Усі зусилля дитини будуть спрямовані лише на відновлення порушеного контакту. При цьому переживання зовсім не пов’язані з каяттям.
Так, дитина може вибачатися. Але насправді їй потрібне лише відновлення контакту з матір’ю. Тому така спроба «викорінити» погану поведінку доньки особисто мені здається не надто вдалою.
Влаштовувати скандал через домашню роботу та оцінки
Іноді мама, побачивши, що я не встигла зробити всі уроки до її приходу, ставала дуже роздратованою. Вона починала кричати і говорити образливі, їдкі слова: «Як можна було три години просидіти біля телевізора?! Он Марічка, твоя однокласниця, і в музичну школу ходить, і чудові оцінки отримує, а ти твір за давно прочитаною книгою не закінчила? Чим тільки займалася весь день?
Зараз я стала дорослою, і при спілкуванні з донькою ніколи не говорю на підвищених тонах. Вона надто вразлива і чутлива. Тому крик явно не допоможе Марині краще вчитися та швидко робити домашні завдання. Швидше, навпаки, негативно вплине на успішність у школі. На думку Людмили Петрановської, подібна поведінка батьків може спричинити сильний стрес. Дитина найчастіше сприймає крик як загрозу власній безпеці. Яке вже тут навчання?
Карати читанням
Отримала трійку – читаєш 50 сторінок. Погано написала контрольну з географії — весь наступний день гризеш граніт ненависної науки, намагаючись вивчити розташування далеких морів і океанів. Знайомо?
Таке покарання змусило мене твердо вивчити лише одну істину. Не варто змушувати дитину робити щось з примусу. Тому я ніколи не примушую доньку читати кільканадцять сторінок на день. Не хочу виховати у неї ненависть до книг.
Адже їх читання не повинно асоціюватися у доньки з покаранням за нещодавню провину, викликаючи негативні емоції.
Забороняти спілкуватися з друзями
Деякі мами заявляють своїм дітям: «Не дружи з цією Олею, вона двоієчниця!». Я намагаюся не втручатися у стосунки доньки з подружками, намагаючись ізолювати улюблену кровиночку від ровесниць. І вже, тим більше, не звертаю уваги на те, якими є успіхи однокласниці Олі чи Маші у школі. Адже загальні інтереси не вимірюються глибиною знань з математики та літератури.
Лаяти дитину на людях
Іноді дорослі, усвідомлюючи власне безсилля, вдаються до прилюднихх покарань. Розповідають знайомим: «Дивіться, що вчора втнула моя донька…» Я вважаю, що така «публічна прочуханка» малоефективна. І при вихованні єдиної дочки її не використовую.
Те, що здається дорослому виховним моментом, для дитини може бути по-справжньому принизливо. Деякі покарання знижують самооцінку дітей та викликають комплекси на все життя. Тому метод «батога і пряника» потрібно використовувати дуже вміло та обережно.
