Дитина доти рачкує, поки в ногах сили не чує. (Життєвий досвід. Чоловік доти боїться всякого діла, поки не впевниться, що подужає його.)
• • •
Дитина є якором для мами. (Мама саму дитину ие лишить, не втече від неї.)
• • •
Дитина мов порожня посудина, що в неї вляєш, те й держить. (Дитина є на все дуже вразлива і скоро присвоює собі добре чи зле.)
• • •
Дитина плаче, що бита, та не каже защо. (Несправедливе нарікання на кривду, закриваючи причину кари.)
• • •
Дитину заболить головка, а маму серце. (Вірна характеристика матерньої любови.)
• • •
Діти годувати, то камінь глодати. (Виховувати діти, то дуже велике й тяжке завдання.)
• • •
Діти годувати, то не меду лизати. (Виховання дітей коштує багато праці, журби та грошей.)
• • •
Діти і дурні говорять правду. (Бо негодні нічого придумати, щоб збрехати, або затаїти.)
• • •
Діти люби, а за прутину держи. (Дитину треба любити, але рівночасно держати в карності.)
• • •
Діти мають великі вуха і довгий язик. (Діти люблять підслухувати і підглядати, та розносити по сусідах.)
• • •
Діти тому тихо, що зробили лихо. (Зробили якусь шкоду, тому зо страху присмирніли.)
• • •
Діти, то роса Божа. (Добрі діти, то дар від Бога. Боже благословення.)
• • •
Добрі діти — вінець, а лихі — кінець. (Добрі діти — утіха й слава батькам, а лихі, велика журба, що жене до гробу.)
• • •
З малою дитиною до церкви, а з лихим чоловіком на весілля не йди. (Дитина не дасть тобі помолитися, а чоловік забавитися.)
• • •
Ліпше, щоб дитина плакала тепер, як батьки опісля. (Ліпше дитину карати малою за лихі вчинки, як опісля вона має знущатися над батьками.)
• • •
Мала дитина — не виспишся, більша дитина — не наїшся, велика дитина — не вберешся. (Мала дитина не дасть спати, більша дитина не дасть наїстися, а велику дитину треба добре зодягати, що є коштовна річ.)
• • •
Малі діти деруть запаску, а великі серце. (Малі діти люблять ховатись за маму і деруть запаску, а великі не слухають батьків і тим справляють їм журу.)
• • •
Малі діти не дають спати, а великі жити. (До малих дітей треба вставати вночі, щоб їх заспокоїти, як плачуть, а великим дітям батьки на заваді.)
• • •
Наш мізинчик уже гуде, поки другий буде. (Жартуючи говорила жінка, маючи малу дитину, а другої сподівалася.)
• • •
Не буди дитяти, дитиночка хоче спати. (Остерігала жінка чоловіка. Малі діти повинні довго спати.)
• • •
Свої діти бодай святилися, а чужі щоб запалися. (Свої діти все найлюбіші, їх вину звалюємо на чужі діти.)
• • •
Сусідські діти найпустіші. (Бо їх часто стрічаємо, а подальших ні.)
• • •
Тяжко дітей годувати у безверхій хаті, а ще гірше умирати у білих палатах. (Хата без даха є ознакою великої нужди; тяжко годувати дітей у нужді, у злиднях, а ще тяжче умирати багачеві, лишаючи велике майно.)
• • •
Хата без дитини, то цвинтар. (На цвинтарі звичайно тишина, яка наводить сум, так і в хаті без дитини.)
• • •
Хто бере дитину за руку, той бере маму за серце. (Мама вдячна кожному, хто прихильний її дитині.)
• • •
Хто дітей не має, той лиха не знає. (Виховувати діти, це багато праці, невигод, та клопоту.)
• • •
Хто не хоче свої діти пестити, той буде сучині любити. (Звичайно бездітні жінки пестять маленьких собак та котів.)
• • •
Чужа дитина — не своя. (Чужі діти не відчувають того обовязку, що рідні.)
• • •
Виховав дитину в добру годину. (Добре виховав дитину.)
• • •
Дай дитині волю, а собі неволю. (Діти, яким все дозволяється, потім стають причиною неприємностей для батьків.)
• • •
Дитина людям, як болото, а матері, як золото. (І погана дитина матері наймиліша.)
• • •
Дитина хоч кривенька, а батькові-матері миленька / Хоч дитя ходить криво, та батькові і матері мило (Своя дитина батькам наймиліша.)
• • •
Дітей учи стидом, а не буком. (Виховуй у дітей почуття совісті, а не боязнь биття)
• • •
Діти мої гарбузові, чи ви хорі, чи здорові. (Турбується мати про дітей, які роз’їхалися з дому)
• • •
Діти, як квіти, поливай, то ростимуть. (Як будеш добре доглядати і виховувати дітей, то вони виростуть гарними людьми)
• • •
Не доспи, не доїж, а дитину потіш. (Про матір, яка дуже турбується про свою дитину.)
• • •
Соловей співає, поки дітей не має. (Людина веселиться, поки не має дітей і пов’язаних з ними турбот.)
• • •
У дитини заболить пальчик, а у матері серце. (Характеристика сильної материнської любові.)
• • •
Умієш дітей родить, умій же їх і вчить. (Повчання батькам, щоб не забували про свої батьківські обов’язки.)
• • •
Учи дитину не страшкою, а ласкою. (Не лякай дитину погрозами, а виховуй її добротою.)
• • •
Хто дітям потаче, той сам відтак плаче. Хто дітям потаче, той сам плаче. (Хто не виховує дітей і в усьому догоджає їм, той пізніше зазнає від них горя.)
• • •
Хто дітям пробаче, той сам відтак плаче. (Говориться, коли батьки не звертають уваги на дитячі провини.)
• • •
Чим би дитина не бавилась, аби не плакала. (Каже змучена матір.)
• • •
Як не навчиш дитину у пелюшках, то вже не навчиш і в подушках. (Вчи дитину з перших днів її життя, бо потім буде пізно.)
• • •
Якби не діти, добре було б в корчмі сидіти. Якби не діти, то можна б у коршмі сидіти. (Говорить той, хто має багато дітей і мусить тяжко працювати.)
• • •
** В дужках подається пояснення значення кожної приказки.
Приповідки або українсько-народна філософія. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк. Том перший. Едмонтон, Альберта, 1946, стор. 91 – 93.
Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том II, Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996, стор. 92 – 94.
