30 цікавих дитячих загадок про тварин

30 цікавих дитячих загадок про тварин

Пропонуємо вам підбірку загадок про тварин!

Читайте, розгадуйте і проводьте час із користю!

Народні загадки

І вдень, і вночі у кожусі на печі. (Кіт)

Пролетіло на хвості та й сховалось в хворості. (Білка)

Б’ється, стука молоток, поправляє нам садок. (Дятел)

Хто з води виходить сухим? (Гуска, качка)

Хто спить, а очей не заплющує? (Заєць)

Без рук, без ніг, а по землі ходить. (Змія)

Повзун повзе, на базар голки везе. (Їжак)

Хто родиться з бородою? (Коза, цап)

Хто мене вб’є, свою кров проллє. (Комар)

Йде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Корова)

Кругом бочки бігають клубочки. (Курчата і квочка)

Маленьке, сіреньке, а хвостик, як шило. (Миша)

Двічі родиться, а раз умирає. (Птах)

Сидить у куточку і тче сорочку. (Павук)

Хто боком спить, а лежачи їсть? (Свиня)

Лежить на сіні, сама не їсть й іншим не дає. (Собака)

Хто на собі ліс носить? (Олень)

Є крила, а не літає. (Риба)

Літературні загадки


Є у морі-океані
Риба люта і страшна,
На заваді хто їй стане,
Із кістками з’їсть вона.
Краще з нею не сваритись,
Ніж у шлунку опинитись.
Вона зла, мов Каракула.
Як же звуть її? (Акула)

Є. Бабенко


Хто літає над лужком
Наче вертоліт,
За пальне поп’є нектар
Й знову у політ? (Бабка)

М. Пономаренко


До квіточки лечу,
Лечу-дзижчу.
Дзум-дзум-жу-жу!
— Як звуть, не скажу. (Бджілка)

Г. Бойко


Вертольотики

Над водою вертольотики
Все літають взад-вперед,
І від легкого їх дотику
Не схитнеться очерет.
Що за дивні вертольотики
— Не гуркочуть, не гудуть
І самі себе без льотчиків
Понад озером ведуть?! (Бабка)

Н. Забіла


У вишневому садку
Чути пісеньку таку:
— Джи-джи-джи,— на весь садок,
— Нам нектар, а вам медок.
Аж тремтить довкола гілка,
Тут медок збирає… (бджілка).

М. Пономаренко


Біля гаю хатку маю,
День у день я вилітаю.
Жде на мене праця влітку.
Легко лину над лужком
І годую всіх медком. (Бджола)

В. Довжик


Зимою спить,
Літом бринить,
Понад садом літає,
Солодку росу збирає. (Бджола)

Б. Ярмоленко


Живу я там, де вічний лід.
Ловлю я рибу на обід.
В кожусі білому завжди
Виходжу часто я з води.
Умію плавати й пірнати…
А як мене, малята, звати? (Білий ведмідь)

В. Бичко


Ой, яке ж воно гарненьке,
Пишнохвосте і руденьке!
Не звірятко — просто диво,
Невгамовне, пустотливе.
Вгору, Вниз, На гілку, З гілки…
Хто це буде, діти? (Білка)

В. Кириленко


Червонясту шубку має,
По гілках вона стрибає.
Хоч сама мала на зріст,
Та великий має хвіст.
Як намисто, оченята.
Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

М. Пономаренко


Скаче вогник по гілках.
Зайчик з хатки — ох! і ах!
Мовила спросоння гілка:
— То не вогник, скаче… (білка).
М. Пономаренко


Хвіст пухнастий і рудий
Бігає туди-сюди.
В неї вуха наче ріжки.
Любить лускати горішки. (Білка)

Г. Чубач

Джерело