10 несподіваних речей, які роблять всі мами з підвищеним рівнем тривожності

10 несподіваних речей, які роблять всі мами з підвищеним рівнем тривожності

Страх за свою дитину — природний стан кожної матері. Але іноді він приймає гротескну форму, перетворюючись в гіперопіку. Вона, своєю чергою, не доводить до добра, негативно позначається на психологічному стані мами, дитини та сім’ї в цілому.

Ми зібрали кілька ознак, за якими можна визначити, чи є ви тривожною матір’ю. Це допоможе вчасно прийняти відповідні заходи та зробити процес виховання легшим і приємним.

1. «Якщо до приходу гостей дитина забруднилася, якомога швидше переодягаю її»

Причина криється не у вродженій охайності, а в нездоровому прагненні бути ідеальною мамою. Ваші думки та дії спрямовані на те, щоб всі навколо оцінили, як ви віддаєтеся материнству. А не на те, щоб малюк ріс в атмосфері гармонії. Навколишні озвучують свій захват — ви на вершині блаженства. Якщо ні — відчуваєте докори сумління.

2. «Якщо у дитини щось не виходить, завжди допомагаю їй це зробити»

Вам здається нормою все, що вміють інші діти. І неважливо, що у конкретної дитини немає здібностей або бажання відповідати тому чи іншому зразку. Можуть решта — зможе і вона. А якщо ні, з’являються закиди: або на адресу дитини, або на свою.

Така поведінка може призвести до погіршення успішності. Усвідомлення того, що не кожен може однаково добре займатися з усіх предметів, паралельно відвідуючи 15 секцій, зробить простіше життя дитини та ваше. Поняття «норма», до речі, теж вельми умовне.

3. «Коли у дитини з’являється вільний час, хвилююся і намагаюся її чимось зайняти»

Ваш душевний спокій безпосередньо залежить від знаходження дитини поруч. Ви не вірите, що хтось, крім вас, може піклуватися про дитину і що у неї можуть бути якісь свої справи, не пов’язані з вашою участю. У таких дітей є безліч різних секцій, занять… Жодної вільної хвилинки, а заодно самостійності та інтересу до власного життя.

До моменту дорослішання, така людина не готова брати на себе відповідальність і не може визначитися, чим хоче зайнятися. От і залишається втілити в життя страх батьків: «Ти що, хочеш бути двірником?!»

4. «Якщо дитина відправляється кудись з друзями, ретельно планую їх проведення часу»

Як тільки чадо стає трохи старшим, у нього неминуче з’являються друзі. Коли вони компанією відправляються погуляти або пройтися по модному торговому центру, ви складаєте план, куди зайти й що зробити. І не забуваєте дізнатися номери телефонів, адреси проживання із зазначенням індексів і схему проїзду.

Між тим подібний стиль виховання збільшує ризик знущань в школі та позбавляє дитину самостійності. Дитина звикає у всьому покладатися на вказівки матері й виявляється не в змозі приймати рішення, нести за них відповідальність.

5. «Коли дитині сумно, відчуваю свою провину і відповідальність за це»

Такі мами геть забули про власне життя, захищаючи дитину 24/7. Роздратування, хронічний стрес, недосипання — ваші вірні супутники. Якщо ви купуєте собі необхідну річ, у вас на душі кішки шкребуть.

У старшому віці ви навмисно захищаєте дитину від сумних думок і проявляєте надмірне співчуття, коли справи йдуть не надто добре. Для формування здорової особистості важливо розуміти весь спектр людських емоцій і почуттів, вміти справлятися з негативними.

6. «Якщо моя дитина захоче пройти мотузковий курс разом з класом, я їй не дозволю»

Будь-яка невинна ідея пробуджує вашого внутрішнього панікера. Можливо, що в дитинстві ви забороняли дитині гойдатися на гойдалці, адже це теж джерело небезпеки. Прагнення зробити життя передбачуваним йде від невірного переконання, ніби світ повний небезпек. Але передбачити всі варіанти розвитку подій неможливо. Чи варто переживати зайвий раз?

7. «Якщо моя дитина-підліток хоче попрацювати на канікулах, я сама знайду їй підходящу вакансію»

Ви, намагаючись захистити дитину від недобросовісних роботодавців, вирішуєте знайти максимально безпечну вакансію. Простіше уникати всього нового — це може стати причиною для неспокою в майбутньому.

Бажання дитини не враховуються, а її навичка самостійного прийняття рішень, пошуку найоптимальнішого варіанту та оцінки ризиків так і залишається в зародковому стані. А без неї у дорослому житті ой як важко.

8. «Батьки повинні захищати дитину від усіх небезпек»

День підпорядкований суворому режиму, відхилення від якого викликає у вас стрес. Гуляє дитя тільки в строго певній частині двору — тій, де світліше і чистіше. Малюк трохи ізольований не тільки від однолітків, але і від інших людей. До речі, іноді подібна поведінка батьків приймає масштаби істерії.

9. «Я контролюю, що дитині рекомендують подивитися/послухати/почитати друзі»

Родичі та друзі жартують, що з вас вийшов би непоганий шпигун: вас часто можна застати за моніторингом сторінки дитини. І це не привід для гордості. Коли взаємини засновані на довірі, від них більше користі. Набагато важливіше навчити дитину правил поведінки в соцмережах і навичок здійснення усвідомленого вибору, ніж піддавати її сторінки тотальному контролю.

10. «Коли дитина повертається додому після закінчення університету/школи, я відчуваю полегшення»

На перший погляд, ви радієте зустрічі, на ділі приховуючи тривожність. Ви починаєте допомагати дитині, роблячи за неї елементарні речі: прати одяг, прибиратися в кімнаті, вибирати дату і час співбесіди. Далі можливі два варіанти, і обидва програшні. Або у дитини може з’явитися звичка постійно консультуватися з матір’ю з усіх питань. Або, навпаки, вона буде провокувати конфлікти, бажаючи нарешті жити самостійно.

Якщо ви відзначили у себе 1-2 пункту, це можна вважати нормою. Якщо більше — варто задуматися, оскільки тривожність батьків прямо пропорційно впливає на ступінь вразливості дитини. Велика ймовірність, що її довгий час (а то і все життя!) будуть супроводжувати страх майбутнього та інші психологічні проблеми. А це, своєю чергою, сковує людину і не дає вільно рухатися далі.

Не потрібно захищати дітей від усього на світі, куди продуктивнішою буде підтримка в розумних межах і можливість самостійного вибору. Так вони усвідомлюють, що світ не несе небезпеки, і у них виробиться впевненість у своїх силах.

Джерело