Дитина народжується з незрілими органами та систем організму, але в процесі зростання та розвитку вони дозрівають і багато проблем проходять.
Дитячі кольки
Недосконалість і недорозвинення маленького шлунково-кишкового тракту та перебудова і пристосування до життя поза маминим животом, провокує надмірне, дуже болісне газоутворення, яке отримало назву «дитячі кольки». Методів полегшити стан малюка придумано безліч, проте, як їх не допустити і позбавити дитину та себе від гірких сліз та крику зовсім – на жаль, немає досі. Але нехай вас втішить той факт, що до 3-4 місяців кольки припиняться. У поодиноких випадках доведеться потерпіти до 7-8 місяців.
Фізіологічний фімоз
Хлопчача “проблема”, коли неможливо відсунути крайню плоть пеніса і оголити його голівку. Статистика каже – у новонароджених хлопчиків голівка не може бути оголена практично в 96% випадків, але до трирічного віку у більшості малюків крайня плоть стає рухливішою.
Думки з приводу того, що вважати фізіологічним, а що патологічним фімозом, різні, але в більшості випадків, якщо немає запалення, болю та фізичного дискомфорту у дитини, рекомендують почекати до 12-13 років, фізіологічний фімоз при правильному догляді проходить здебільшого.
Вухо, горло, ніс
Аденоїди, типово дитяча проблема. Під впливом бактерій чи алергенів, відбувається збільшення і запалення піднебінної мигдалини. Аденоїди одна з основних причин утрудненого носового дихання дитини, нічного хропіння та інших неприємностей.
Максимального розміру аденоїди досягають у віці 4-7 років, а потім поступово зменшуються. До 12-14-річного віку, як правило, проблем з аденоїдами практично не виникає.
Отит або запалення середнього вуха. Відбувається, коли слухова труба заповнюється слизом, вона не може виконувати свою основну функцію – вентилювання порожнини вуха і починається запальний процес. У дітей труба розташована під незначним кутом до горизонту, через що утруднений відтік слизу. Зі збільшенням черепної коробки змінює положення труби, а значить із віком ймовірність отитів значно знижується.
Терморегуляція
Теплообмін у маленької дитини відбувається дещо інакше, ніж у дорослої людини. Оскільки потові залози ще недостатньо розвинені, а це основний інструмент тепловіддачі у дорослих, терморегуляція у дітей відбувається за активної участі легень – тобто організм охолоджується та нагрівається під впливом температури навколишнього повітря за допомогою дихання. Особливо це помітно у малюків першого року життя – вони практично не пітніють. Чим старшою стає дитина, тим досконаліша його система терморегуляції.
Вилочкова залоза
Дивовижний орган лімфатичної системи, друга назва якого тимус має максимальні розміри саме в дитячому віці. Причому після 12-14 років вилочкова залоза поступово зменшується і у дорослих практично відсутня. Простіше кажучи, завдання тимусу полягає у навчанні Т-лімфоцитів розпізнавати чужорідні об’єкти, тобто – фактично виробленню імунітету. Оскільки дитячий організм ще не знайомий з більшістю чужорідних антигенів, саме в дитячому віці відбувається їхнє розпізнавання та вироблення антитіл.
Тренування та навчання імунітету відбувається активніше у дітей, що часто хворіють – кожна зустріч з інфекцією сприяє виробленню певних антитіл, а значить, у більшості випадків, дитина, яка часто хворіє на ГРЗ, підростаючи, стає дорослим, що рідко хворіє. Але тут є нюанс – турбувати може те, що звичайні ГРЗ завжди викликають ускладнення.
Ацетон
Дуже важливий орган, друге серце, так іноді називають печінку. Одне із завдань печінки – складування та збереження запасів глікогену, який переробляється із надлишків глюкози, а при її нестачі використовується як джерело енергії організму. У дитини запаси глікогену дуже маленькі, що нерідко призводить до необхідності розщеплювати жири тканин, з яких відбувається виділення необхідної глюкози та токсичних кетонових тіл.
Кетонові тіла є причиною ацетонемії та ацетонемічних кризів, які у дорослих практично не спостерігаються. Проблему з ацетоном діти зазвичай переростають після 8-9-річного віку.
Нервова система
Афективно-респіраторні напади, чи простіше – дитина «заходиться». Вважається, що це явище характеризує етап розвитку дитячої нервової системи. Під час нападу, який може статися при сильному плачі, різкому болю, сильному раптовому переляку, відбувається спазм гортані і дитина не може вдихнути повітря. У такому стані можлива навіть короткочасна втрата свідомості і це дуже страшно. Як правило, з віком епізоди відбуваються рідше, а до 4-5 років практично зовсім минають.
Проте важливо розуміти – те, що дитина проблему «переросте», зовсім не означає, що їй не потрібно приділяти увагу. Насамперед важливо створювати відповідні до віку та стану здоров’я умови життя, а якщо проблема не пройшла після критичного віку, необхідно звертатися до лікаря та проводити додаткові обстеження.
