7 проблем зі здоров’ям, які ми отримуємо ще до народження

7 проблем зі здоров’ям, які ми отримуємо ще до народження

Психологи давно довели, що всі наші проблеми родом з дитинства. Але одного разу вчені взялися досліджувати вплив пренатального, або допологового, періоду на подальше життя людини. І виявили факти, які не тільки вражають, але і дають пояснення того, що і чому відбувається з нами в дорослому житті.

Ми дуже зацікавилися цим питанням. Нам вдалося з’ясувати, що бажання вивчити пам’ять людини до її появи на світ з’явилося у психологів вже дуже давно. І їх жага пізнання привела до цікавих висновків. Однак давайте по порядку. І пам’ятайте, що в кінці статті вас чекає приємний бонус.

100 років тому того, хто почав вивчати життя людини до народження, піддали анафемі. Але часи змінилися.

Все почалося в 1924 році. Отто Ранк (Otto Rank), учень і колега Зигмунда Фрейда (Sigmund Freud), заявив, що якщо усунути наслідки родової травми, то пацієнта можна вилікувати від неврозу. За настільки новаторські думки колеги вигнали його з Віденського психоаналітичного співтовариства.

Однак в 1980-х, коли суспільство так просунулося, що психологи стали використовувати психоделіки для дослідження пам’яті плоду, в один і той же період 3 психіатра (Stanislav Grof, Athanassios Kafkalides і Frank Lake) опублікували свої дослідження. Деякі пункти з них обговорюються, досліджуються і використовуються досі:

  • ненароджена дитина може отримати до народження позитивну інформацію, яка сприятиме розквіту задатків, закладених в генах. Але може бути і навпаки: негативна інформація загальмує їх прояв;
  • можна пропрацювати травми, про які ми навіть не здогадуємося. І це ключ для вирішення багатьох психічних проблем.

Важкий емоційний стан матері під час вагітності породжує труднощі в подальшому житті дитини

Те, що відкладається у дитини в голові під час перебування в утробі матері, називають пренатальною або фетальною пам’яттю. Найбільше на майбутнє плоду впливає емоційний аспект: психологічний стан майбутньої матері впливає на все подальше життя дитини. Якщо мати перебуває у стресовому стані, рівень кортизолу, гормону стресу, підвищується в навколоплідних водах і впливає на розвиток дитини в майбутньому.

Психологи пов’язують багато наших нинішніх станів з тим, що відбувається з матір’ю і дитиною ще до її народження:

Неврологічні розлади. Депресія під час вагітності не такий вже рідкісний гість. Помічено, що діти, народжені у матерів з депресією, мали низьку оцінку за шкалою Апгар і їм часто були необхідні реанімаційні дії після народження. Чим більш вираженою була депресія у матері, тим менш спокійною була дитина. Вважається, що такий стан матері може призвести до неврологічних проблем і психічних розладів у дітей в майбутньому.

Ожиріння і діабет: дослідження показали, що немовлята, матері яких голодували, згодом були більш схильні до цих захворювань набагато сильніше, ніж ті, у яких допологовий період пройшов в сприятливих умовах.

Когнітивні розлади. Тривожність не менш часте явище у вагітних жінок. Вчені виявили, що у дітей, матері яких страждали від тривожних розладів, пам’ять гірша, ніж у однолітків, їм важче концентруватися і запам’ятовувати інформацію. Крім того, часто спостерігалося порушення прихильності між матір’ю і дитиною, особливо у хлопчиків.

Сексуальні проблеми. Існує думка, що якщо під час вагітності мати хотіла дитину іншої статі, то в підлітковому віці вона може несвідомо переживати складнощі зі своєю статевою самоідентифікацією. З початком же статевого життя можлива поява різних проблем (імпотенція, фригідність, гомосексуальність).

Занижена самооцінка. Небажані діти також можуть зазнавати труднощів у дорослому житті. Вони можуть бути песимістичні, образливі, із заниженою самооцінкою. Такі люди часто прагнуть суспільного визнання, їм важко відчувати прихильність, нерідко їх мучать неврози.

СДУГ (синдром дефіциту уваги і гіперактивності). Сильний стрес також дуже впливає на плід, при цьому результат залежить від конкретного терміну вагітності. Наприклад, якщо стрес був перенесений в 1-му триместрі, коли закладається нервова система плода, то підвищується ризик шизофренії. Якщо ж стресова подія відбулася у 2-му чи 3-му триместрі, то більш високою є ймовірність появи СДУГ.

Аутизм. Девід Беверсдорф (David Beversdorf) довго вивчав генетичні причини аутизму. Однак пізніше він досліджував соціально-психологічні чинники цього явища і несподівано виявив, що в багатьох випадках матері відчували найсильніші стреси (смерть близьких, втрата роботи і т. п.). Найбільше до впливу таких стресів були схильні ще ненароджені діти (21-32-й тиждень вагітності і особливо період 25-28-их тижнів).

Деякі наслідки такого роду, як це не дивно, були вельми до речі для наших предків. Наприклад, в світі, повному небезпек, тривожна дитина була більш пильною, а малюк зі здатністю швидко переключати увагу (СДУГ) володів більш швидкою моторикою. Але в сучасному світі деякі з цих змін можуть створювати проблеми для дитини та її сім’ї.

Зрозуміло, ми не можемо поставити життя на паузу, щоб спокійно і безтурботно прожити 9 місяців до народження дитини. У світі відбувається безліч подій, які так чи інакше зачіпають нас, в нашому житті беруть участь люди, які приносять нам печалі і радості. Неможливо захиститися від усього.

Однак в наших силах уважніше ставитися до свого психологічного та фізичного стану. Ми можемо дбати про себе і надавати своєчасну допомогу. Тому що так ми допомагаємо зберігати здоров’я і радість від життя не тільки собі, а й майбутньому поколінню.

Бонус: є і хороші новини

Пренатальна пам’ять є свого роду запорукою прихильності дитини до жінки, що її народила.

Плід запам’ятовує не тільки голос матері, але і мову. Ще ненароджені діти здатні розрізняти різні мовні звуки і згодом впізнають рідну мову своїх матерів. З цього випливає, що процес оволодіння мовою починається ще до народження. Можна припустити, що якщо мати говорить на 2 мовах, то потім дитині буде легше освоїти і другу мову.

Смакові пристрасті, що формуються у дитини, залежать від того, чим прийнято харчуватися в родині. Амніотична рідина, в якій знаходиться дитина, насичена смаками їжі, що вживається матір’ю. Оскільки  дитина постійно ковтає цю рідину, вона відчуває смак їжі. Надалі ці ж смаки малюк відчуває і в материнському молоці, що сприяє успішній лактації.

Спостереження показують, що матері, у яких сильно змінився раціон до народження дитини, відчувають труднощі у встановленні грудного вигодовування. Це може бути однією з причин, чому матері-годувальниці краще не сідати на жорстку дієту без особливих показань після народження дитини, а продовжувати харчуватися як завжди.

Все це не означає, що жінка під час вагітності повинна раптом почати слухати класичну музику, до якої байдужа, і харчуватися гуакамоле і аргентинськими стейками, а не звичним картопляним пюре з котлетами. Це означає лише, що несвідомо ми даємо нашим дітям те, що може допомогти їм через багато-багато років.

А що ви думаєте про пренатальну пам’яті? Можливо, вам відомі факти про те, як події в житті батьків вплинули і на вас?

Ілюстратор Leisan Gabidullina

Джерело