З проблемою надмірної вразливості дитини стикаються багато батьків.
Психологи переконані, що це пов’язано з тим, що у дитина дуже обмежений репертуар можливих реакцій на негативні події. Якщо говорити простими словами, то малюк просто не знає, як можна відреагувати інакше.
Саме тому головне завдання батьків – розширити варіанти можливих реакцій уразливої дитини та навчити її інакше реагувати на різні події у житті. У цьому матеріалі ми зібрали поради для батьків вразливих дітей.
Використовуйте метод трьох кроків
Якщо дитина не просто ображається, але і може бути агресивною, важливо навчити її методу затримки фізичних реакцій. Це допоможе в ситуації, коли хтось, на думку дитини, намагається вивести її із себе словами чи діями. Цей метод також допоможе впоратися з агресивними проявами та зберігати спокій.
Крок перший. Навчіть дитину говорити твердим тоном, без капризів та «слабких» інтонацій. Говорити треба таке, наприклад: «Мені неприємно, що ти кажеш (робиш)».
Крок другий. Якщо неприємності продовжуються, дитина повинна попередити того, хто її кривдить і сказати: «Мені неприємно. Якщо ти не припиниш, я дам здачі (жаліюсь батькам)».
Крок третій. Якщо кривдник все ще продовжує свої дії, незважаючи на попередження, навчіть дитину стримувати обіцянку – або давати здачу, або говорити про цю ситуацію дорослим.
Поясніть, що інші люди можуть бути цікаві
Дитина, яка часто ображається, як правило, надто зосереджена на собі. Їй навіть може здаватися, що всі довкола зайняті виключно критичним розглядом її зовнішності, характеру чи поведінки. Така дитина бачить своє спотворені відображення, але не інших людей.
У цій ситуації потрібно вчити дитину виявляти інтерес до інших дітей і пояснювати, що вони можуть бути зовсім не такими, якими їй здавалися, якщо вона ближче з ними познайомиться. Для цього запропонуйте дитині дізнатися, що інші діти люблять їсти, які мультики дивитися, чого бояться і які ігри їм подобаються.
Батьки повинні ставити дитині більше питань щодо інших дітей, щоб змінити її погляд на оточуючих. Коли дитина зможе побачити в інших особистість, вразливість пропаде сама собою.
Позбуваємося фрази «Мене всі ображають»
Вразливі діти повинні відмовитися від узагальнень. Що це означає? Часто від такої дитини можна почути фразу “Мене всі кривдять”. Завдання батьків – позбавити дитину від узагальнень та перейти до конкретики. Зробити це можна за допомогою уточнення: «Коля кривдить? Ні? А Ігор? А Марко? А Софія?».
Спочатку назвіть імена тих дітей, які навряд чи кривдять вашу дитину, а потім перейдіть до тих, хто, найімовірніше, це робить. Так ви покажете малюкові, що кривдять його далеко не всі, а лише деякі.
Навчіть говорити з кривдником
Навчіть дитину прямо відповідати, якщо її щось чи хтось ображає. Вона має прямо висловити свої почуття. Наведіть дитині приклад: «Мені неприємно, коли ти так кажеш (так робиш). Будь ласка, не потрібно… (обзивати, штовхати, відбирати)».
Дитині також важливо навчитись дивитись на реакцію. Найімовірніше, що після таких слів та паузи інша дитина зреагує та припинить робити те, що могло образити. Цей спосіб допомагає вийти із ситуації без конфлікту та відстояти себе, та свої бажання.
Навчіть ігнорувати
Якщо пряме звернення до кривдника не допомогло, потрібно знайти інші способи вирішення проблеми. Серед них – повне ігнорування кривдника. Якщо дитина говорить про те, що їй неприємно, але це не допомагає, треба діяти інакше.
Навчіть дитину перемикатися з негативу будь-якими способами – ігнорувати кривдника, увімкнувши в навушниках улюблену пісню або просто розвернутися та піти. На жаль, цей метод успішно застосовують не всі діти. Занадто імпульсивні чи емоційні малюки ще неспроможні ігнорувати кривдників. Але чим старшою стає дитина, тим ефективніше вона може застосовувати цей метод.
Навчіть сміятися над образливими словами
Один із найкращих способів для дошкільнят та молодших школярів – використовувати свій гумор. Відмовки – це те, що допоможе швидко відповісти тому, хто кривдить неприємними словами.
Наприклад: “Чорна каса, ключ у мене, хто обзивається – сам на себе!”, “Хто так обзивається, той сам так і називається”, або “Ішов крокодил, твоє слово проковтнув, а моє – залишив”.
