Торонто, 1922 рік.
У одній з палат лежали діти, яким залишилося кілька днів до смерті.
Вони всі страждали від діабетичного кетоацидозу – ускладнення цукрового діабету, який характеризується гіперглікемією, гіперкетонемією та метаболічним ацидозом.
Надії майже не було.
Біля кожної дитини були її батьки.
Уявіть собі – ціла палата вмираючих дітей та батьків, які плакали та молились за одужання.
І ось в якийсь момент у “палату смерті” увійшли вчені з університету Торонто і почали вводити пацієнтам новий очищений екстракт – інсулін.
Коли вони ввели нову, нікому не відому речовину остання коматозна дитина почала прокидатися.
Буквально на очах здивованих батьків діти починали оживати після діабетичної коми.
Доктору Фредерику Бантінгу вдалося повернути з того світу цілу палату дітей. Ми сприймаємо як даність лікування діабетиків, а ще 100 років тому їх порятунок здавався дивом.
