Батькам треба знати: ознаки перехідного віку у хлопчиків

Батькам треба знати: ознаки перехідного віку у хлопчиків

Зміни в організмі хлопчика, що припадають на період з 12 до 17 років, впливають на його зовнішній вигляд і поведінку. У дитини починається поступовий перехід з дитячого віку в доросле життя. У процесі статевого дозрівання відбуваються зміни в характері, причому вони можуть бути такими сильними, що підліток змінюється до невпізнання. Тихий хлопчик може стати агресивним і різким, а активний – весь замкнутися в собі і втратити інтерес до рухливих занять.

Підлітків тривожить власна зовнішність, вони не сприймають критику. Яскраво виражений симптом перехідного віку – часта грубість до батьків і вчителів.

На початок перехідного віку впливають багато чинників: умови життя, харчування, спадковість, фізичні навантаження. Перехідний вік важкий через те, що вже сформувалося доросле ставлення до життя, яке ще неможливо реалізувати, а амбіції та емоції “б’ють через край”. І підліткам, і батькам важливо розуміти, що важкий період – це тимчасове явище, яке скоро пройде, і потрібно постаратися зберегти довіру між собою.

Важливо бути в курсі всіх захоплень і занять підлітка, але не намагатися критикувати, оцінювати і переконувати, все це марно – він сам повинен визначитися у виборі життєвого шляху.

Не варто фокусуватися лише на житті хлопчика, тоді домашніх стресів можна буде уникнути.

Фізіологічні ознаки перехідного періоду у хлопчиків:

– різкий стрибок у зрості, розвиток м’язів і кісток;

– голос грубіє, відбувається його ломка зі звуковими перепадами;

– плечі стають ширшими;

– інтенсивний розвиток статевих органів;

– поява волосяного покриву на обличчі і на тілі;

– зайва вага з’являється тільки в разі гормональних порушень або спадкової схильності;

– вугровий висип;

– підвищене потовиділення;

– нічні полюції.

Психологічні зміни:

– підвищений інтерес до своєї зовнішності;

– нетерпиме ставлення до будь-якої критики;

– невдоволення собою, невпевненість, замкнутість;

– перепади настрою;

– агресія, нервозність і незадоволеність;

– здійснення вчинків, не віддаючи собі звіту в їх наслідках;

– гостра необхідність у підтримці, яку найчастіше намагаються приховати;

– зміна поведінки і рис характеру;

– сексуальний потяг до протилежної статі.

Ні в якому разі не можна забороняти дитині проявляти негативні емоції, вся агресія повинна виходити назовні, інакше є ризик її переходу в аутоагресію. Дитина повинна відчувати розуміння і підтримку, це допоможе їй повірити у власні сили.

Джерело