Усі діти – різні, з цим не посперечаєшся, але кожен етап розвитку нервової системи з погляду психології має свої особливості, а поступальні зміни у дитячому розвитку не випадкові. На що звернути увагу?
Радість, переляк, інтерес, туга, занепокоєння — це емоційна сфера розвитку нервової системи дитини. Вже на другому місяці життя малюк починає впізнавати маму, а у віці 3-4 місяців відрізняє обличчя інших людей, а також впізнає знайомі, раніше бачені ним предмети. Страх розставання з мамою у віці 7–11 місяців. Якщо мама відсутня, дитина лякається чи сумує. Тоді плач стає проявом негативних емоцій та показником страждань малюка.
Одночасно посилюється занепокоєння і виникають страх або сором’язливість у разі присутності незнайомих і сторонніх людей. Також дитина хвилюється, якщо потрапляє в незвичну для себе обстановку. Цей страх зберігається до 1 року, а в деяких дітей і довше. До кінця першого року малюк відчуває і демонструє радість, тривогу, невдоволення, образу, гнів, а також відчуває прихильність до матері та інших значних дорослих.
Що потрібно дитині для правильного розвитку
Дуже важливі для малюка:
- тактильний контакт – обійми, погладжування;
- слухова та мовна взаємодія – розмови з дитиною, приємна тиха музика;
- зоровий вплив – демонстрація різних іграшок;
- ігри доступного для карапуза рівня.
- щоб малюк розвивався належним чином і в нього були закладені основи повноцінної особистості, з малюком треба говорити, посміхатися йому, розповідати казки, співати пісеньки, танцювати з ним на руках. Малюк з разючою швидкістю засвоює новий досвід, особливо коли він ситий і здоровий.
Якщо малюку не вистачатиме уваги, любові, ласки, турботи та чуйності, то надалі він стане замкненим, полохливим, відчуженим, нерішучим.
ТОП-7 ознак правильного розвитку нервової системи дитини
Перевірити стан та дозрівання нервової системи може лише фахівець – дитячий невролог.
Щоб зрозуміти, чи все з вашим малюком гаразд, спостерігайте за дитиною — як вона поводиться, як контактує з вами. Дитина в цей момент має бути сита, суха і бадьора і взагалі задоволена життям. Інакше оцінка буде неправильною.
Один із важливих показників у будь-якому віці дитини – розвиток моторики.
З 2 до 4,5 місяців дитина фіксує погляд на предметі та стежить за його переміщеннями у полі свого зору. Покажіть малюкові іграшку (яскраву, розміром 7-10 см) на відстані 30 см від його очей. Зачекайте, поки дитина зупинить на ній погляд, а потім неквапливо переміщуйте її праворуч, вліво, вгору і вниз, по колу і віддаляйте. Крихітка повертає очі і голову слідом за об’єктом.
Дитина після 4 місяців хапає і утримує невелике брязкальце.
З 6 місяців маля вже із задоволенням маніпулює предметом: бере протягнуту йому річ, розглядає та обмацує її, розмахує нею, стукає, кидає, перекладає з місця на місце та з руки в руку.
З 8 місяців дитина повинна диференціювати знайомих та незнайомих. Важливим є також навичка захоплення. Проведіть тест із двома брязкальцями. Дайте карапузу спочатку одне, а потім інше. Як малюк поведеться? Чи зможе взяти в кожну руку по іграшці та тримати їх? Відмінний результат, якщо він мінятиме руки при захопленні об’єктів.
З 10 місяців дитина маніпулює з двома та більше предметами. Дуже добре, якщо під час годування вона поводиться активно і намагається опанувати ложку, чашку, пляшечку. Малюк активно цікавиться дрібними предметами, які можна брати двома пальчиками – великим і вказівним. Також малюк демонструє здатність відновлювати образ предмета з пам’яті. Запитайте карапуза, де знаходиться знайома йому річ (м’ячик, ведмедик), і він почне крутитися, шукати очима необхідне і, виявивши, вкаже на предмет.
До 12 місяців у дитини вже сформовано алгоритм спілкування з оточуючими. Це характер і виразність голосових реакцій і посмішки, модуляції крику, залежно від негативних емоцій, що випробовуються нею, перемикання на якусь діяльність як заспокоєння при плачі, міміка і жести. Може показати пальчиком те, що треба. Користуйтеся тим, що, починаючи з 9–10 місяців, малюк із задоволенням наслідує батьків. Саме так він вчиться використовувати предмети за призначенням, їсти самостійно і говорити, повторюючи за вами склади та слова.
