9 вправ для розвитку точності рухів та зорово-моторних координацій у дітей
Коли ми говоримо про лист, не залишає сумнівів важливість уміння робити точні рухи рукою. Від точності рухів залежить те, наскільки розбірливим буде почерк, чи інші (та й сам автор листа) зможуть прочитати написане. Колись у школах спеціально викладали каліграфію, вважаючи, що це корисно не лише для краси листа, а й для формування особистості учня. Адже для того, щоб писати каліграфічно, потрібно багато уваги, терпіння та акуратності. Зараз, звичайно, вимоги до почерку сильно змінилися, у світі говорять про те, що лист від руки – рудимент, який давно настав час замінити друкуванням на клавіатурі комп’ютера. І всеж…
Точність руху – річ відносна, тому, що в точного руху завжди є або мета (наприклад, коли ми кидаємо стрілки в мішень), або зразок (наприклад, коли ми намагаємося повторити чийсь танець), загалом, то, з чим цей рух співвідноситься.
Уміння здійснювати точні рухи тісно пов’язане з умінням виділяти у просторі спеціальні орієнтири, «точки відліку», з умінням у потрібному місці почати та у потрібному місці зупинитися.
Для дитини, яка навчається писати, вміння орієнтуватися на різні точки відліку дуже важливе. Орієнтирами при листі є край аркуша, розлинівка, розмір вже написаних букв, відстань між лінійками, похилі лінії тощо.
Дотримання зовнішніх орієнтирів – важлива, але не єдина умова точного руху. Результат графічного руху має відповідати внутрішньому уявленню у тому, що ми хотіли написати. Наприклад, написана літера має відповідати тій, що існує у нашій уяві. Це потребує певного рівня розвитку системи зорових уявлень. Не всі діти 6 років можуть самостійно намалювати ромб, при тому що їм цілком вдається обвести його за контуром. Вчинення точних рухів багато в чому спирається на зорове сприйняття та зорові уявлення. Тому трапляється, що проблеми вчинення точного руху вторинні та є результатом недостатньо розвинених зорових функцій.
У дітей, які зазнають труднощів із здійсненням точних рухів, літери відрізняються один від одного за розміром, виповзають за рядок, хилиться в різні боки, лист виходить неакуратним, нерозбірливим. При розмальовуванні діти часто вискакують за контур зображення. Цікаво, що низькою точністю можуть відрізнятися і рухи очей. У цьому випадку, при читанні, дитина перескакуватиме через рядки, пропускатиме слова, а при листі – втрачати на увазі кінчик ручки.
Компенсаторно дитина знижуватиме швидкість листа, намагатиметься підправити чи обвести ще раз ту літеру, яка вийшла негарно, багаторазово повертатиметься поглядом на початок рядка чи слова, щоб переконатися, що нічого не проґавив. Звичайно, все це не найкраще позначатиметься на якості письма і читання.
Як розвивати точність руху? Пропонуємо низку вправ, які допоможуть дитині навчитися краще розраховувати свої зусилля:
1. Візьміть дзвіночок на невеликій мотузці так, щоб він міг дзвеніти від дотиків до нього. Запропонуйте дитині вказівним пальчиком правої руки потрапити по дзвіночку, щоб він задзвенів. Перемістіть дзвіночок в інше місце. Попросіть знову вдарити по дзвіночку. Починайте виконувати вправу повільно, щоб дитина спокійно встигала за переміщеннями дзвіночка. Потім почніть трохи нарощувати швидкість, доки їй не стане складно за вами наздогнати. Потім запропонуйте робити те саме лівою рукою. Попросіть тепер доторкнутися до дзвіночка так, щоб він не дзвенів. Це змусить дитину розраховувати, коли треба загальмувати, що також дуже важливо для розвитку точності.
2. Намалюйте дві паперові доріжки на аркуші паперу. Попросіть дитину швидко олівцем ставити крапки по черзі, то на першу, то другу доріжку. Мета – поставити за 20 секунд якомога більше крапок, жодного разу не промахнувшись повз доріжку. Поступово ширину доріжок слід зменшувати. Можна замінити доріжки на кола, намалювати їх не два, а три чи чотири, на різній відстані один від одного, щоб ускладнити схему руху.
3. Використовуйте всі ігри, які потребують влучення в ціль. У тому числі, дартс, баскетбол, кеглі, бадмінтон (що, звичайно, складніше, оскільки ціль рухається). Важливо, щоб ціль можна було досягти, рухаючи певним чином рукою. З маленькими дітьми, або з дітьми, у яких дуже низька точність рухів, добре використовувати м’ячики різних розмірів. Спочатку можна катати великий м’яч один одному (поступово зменшуючи діаметр м’яча), потім ловити м’яч, що відскочив від підлоги або стіни, або підкидати і ловити однією рукою маленький каучуковий м’ячик.
4. Такі види діяльності як вишивання, пришивання ґудзиків, нанизування намиста також підходять для розвитку можливості влучення в ціль.
5. Гра з вигнутими паличками. Палички купкою висипаються на стіл. Перший гравець намагається витягнути паличку так, щоб інші не ворухнулися. Якщо йому це вдається, він повторює хід і так доти, доки виходить робити це обережно. Якщо палички рухаються, у гру вступає наступний учасник. Кожна паличка має свою «ціну» – кількість очок, які можна заробити, отримавши її. Завдання гравців – набрати якнайбільше очок. Є японський аналог цієї гри – Мікадо.
6. Наступний етап – навчання своєчасної зупинки руху. У цьому можуть допомогти розфарбовування та штрихування. На штрихуваннях також можна відпрацьовувати уявлення про паралельність ліній, дуже важливе для становлення почерку.
7. Для письма також важливо навчитися дотримуватися певної траєкторії руху. Для тренування цієї навички можна використовувати таку вправу. На аркуші потрібно намалювати кілька доріжок різної ширини та форми (прямі, криві, з різкими поворотами тощо). Дитину просять «проїхати» олівцем доріжкою так, щоб «не виїхати» на узбіччя. Зробити це треба якнайшвидше. Починати слід з широких доріжок, поступово звужуючи їх, щоб ускладнити завдання.
8. Особливу увагу важливо приділити навчанню дитини дотримання пропорцій. Тут не завадить лінійка чи будь-який інший вимірник (циркуль, наприклад), який можна використовувати для самоперевірки. Вправи можуть бути наступного характеру:
Намалюй такий самий відрізок, як у зразку.
Розділили відрізок на 2, 3 рівні частини.
Знайди два однакові відрізки з безлічі намальованих на аркуші, відрізок, у 2 рази менший, ніж даний, у 2 рази більший, ніж даний і т.д.
9. Важливими у розвиток точних рухів очей є вправи на простежування. Однією з таких вправ є малювання в повітрі знака нескінченності. Дитину просять витягнути вперед праву руку з випрямленим вказівним пальцем, покласти голову на праве плече, щоб зафіксувати її. Далі дитина повинна з центру повільно малювати випрямленою рукою знак нескінченності, стежачи за кінчиком пальця очима. Так потрібно зробити 4-5 разів. Потім можна виконати вправу лівою рукою.
