Тип прив’язаності, якого людина дотримується у дорослому житті, вибудовуючи дружні та романтичні стосунки, формується у дитинстві. Відповідальність за це несуть батьки — від їхнього способу життя, поглядів та слів залежить, чи син і донька у майбутньому уникатимуть близькості.
Теорія прихильності стала популярною у 1950-х роках. Її сформулював британський психолог Джон Боулбі, який тривалий час працював у дитячій лікарні. Він звернув увагу на те, що маленькі пацієнти дуже по-різному сприймають розлучення з батьками — у когось зв’язок із батьком і матір’ю був глибшим.
Психолог Мері Ейнсворт у 1970-х роках продовжила розвивати теорію прихильності та вивела три типи: безпечний, тривожно-уникаючий та тривожно-стійкий. У 1990-х завдяки психологам Мері Мейн та Юдіт Соломон додався ще один тип — дезорієнтований. Так, зараз прийнято виділяти чотири типи прихильності дитини до мами та тата: тривожно-уникаюча, дезорієнтований тип, уникаюча і надійний (безпечна) прив’язаність.
У чому виражається надійний тип прив’язаності у дитини
Зрозуміло, що найкраще, якщо у сім’ї сформовано надійний тип прив’язаності. Для нього характерні такі категорії, як довіра до значимих дорослих, впевненість у них та відчуття безпеки.
Іншими словами, дитина відчуває, що перебуває в безпеці поряд з батьками, що поки родина разом, нічого поганого не трапиться. Вона знає, що може виявляти будь-які емоції, і її за них не розлюблять. Дитина розуміє, що батько і мати люблять її і в разі чого стануть на її бік. Вона легко заспокоюється у присутності значимих дорослих, шукає їхньої підтримки. З безпечним типом прив’язаності дитина розуміє «Зі мною все гаразд і зі світом все гаразд».
При цьому багато залежить від передбачуваності побуту: наприклад, часті переїзди, чи коли хтось з батьків іде із сім’ї може серйозно травмувати дитину.
Як надійний тип прив’язаності проявляється у дорослому житті
Навколишньому світу та іншим людям така дитина вірить легше — вона не бачить у кожному ворога, вміє довіряти, виходить із установкия, що людина перед нею не має поганих намірів. Тому таким людям простіше йти на компроміси, вибудовуючи стосунки у дорослому житті, вони зберігають себе, не розчиняючись у людині, яку полюбили. У них все гаразд із самооцінкою, вони знають, що гідні кохання.
У результаті людям із безпечним типом прихильності вдається зближуватися з іншою людиною і будувати із нею здорові стосунки. З друзями та на роботі комунікувати також такі люди будуть без зусиль.
ЯК СФОРМУВАТИ У ДИТИНИ БЕЗПЕЧНИЙ ТИП ПРИВ’ЯЗНОСТІ
Дитячий психолог Джесіка Макнейр впевнена, що стабільний емоційний зв’язок з дитиною можна побудувати, якщо дотримуватись 10 правил:
- Запитуйте думку малюка навіть у тих ситуаціях, коли вона, здавалося б, нічого не значить — він повинен знати, що його думка вас цікавить.
- Не навантажуйте дитину обговоренням ваших фінансових проблем — вплинути на грошову ситуацію сім’ї вона все одно не зможе, а рівень тривоги сильно підскочить.
- Не дорікайте синові чи дочці за цікавість, намагайтеся відповідати на запитання — навіть якщо іноді доведеться говорити не всю правду.
- Не критикуйте зовнішність дитини, навіть якщо вам не подобається, як вона одягається, або в який колір фарбує волосся.
- Пояснюйте дитині, що довіра та повага не завжди йдуть у базовій комплектації — людина має їх заслужити, це її репутація.
- Не залякуйте дитину, щоб мотивувати її.
- Хваліть за досягнення, але не лайте за помилки та провали.
- Не використовуйте їжу як ні як покарання, ні як заохочення.
- Не проводьте паралелі між вашою дитиною та іншими дітьми, не порівнюйте їх.
- Дозвольте дитині вільно висловлювати свої емоції.
