У дитячому садочку малюк помітно вирізнявся своїми талантами з-поміж дітей. У три роки вже вивчив літери, виразно читав вірші напам’ять, легко запам’ятовував та переказував казки. У першому класі вчився на відмінно. А потім — все це раптом припинилося. Дитина припиняє вчитися, втрачає інтерес, цікавиться лише комп’ютерними іграми або дивиться телевізор і гуляє десь з однолітками. Чи зовсім не хоче йти до школи! Чому це відбувається?
Які вони, сучасні школярі?
Нове покоління значно відрізняється від минулого. Так, це банально, але не всі це пам’ятають. Діти відрізняються від нас сильніше, ніж ми від наших мам і татусів. Ситуація змінилася, ті аргументи, що для нас не були порожнім звуком, зараз звучать просто смішно. Сьогодні фраза «Ти повинен учитися!» не діє зовсім на учня, як і фраза «Будеш добре вчитися — досягнеш успіхів у житті!» Наші діти дуже розумні, розумніші, ніж ми були в їхньому віці. Вони бачать тих, хто погано вчився, не мав вищої освіти, але досяг більше в житі, ніж, наприклад, відмінники-батьки, які вимагають добрих оцінок. Додайте до цього той факт, що діти до 14 років не здатні мислити далеко вперед і розуміти, як їхні сьогоднішні вчинки вплинуть на майбутнє.
«Чому я не хочу йти до школи?» Ми розглянули загалом, чому школярі не хочуть іти до школи. Наводимо кілька конкретних прикладів і як з ними боротися.
«Я не хочу йти до школи, бо мене там ображають та б’ють!» У такому разі, слід з’ясувати ситуацію. Наразі дійсно дуже жорстокі діти, прикладів достатньо, навіть у глобальної мережі. Як однолітки знущаються з однокласників та знімають це ще й на камеру, телефон, отримуючи задоволення від цього. Це страшно, але наші діти живуть поряд із цим, тому батьки мають бути присутніми в житті дитини. Разом можна розв’язати будь-яку ситуацію.
«Я не хочу йти до школи, адже мене принижує вчителька!» Спочатку варто перевірити інформацію, розпитати знайомих одноліток сина або дочки, чи дійсно це так. Часто учні брешуть з різних причин. Якщо учитель дійсно некомпетентний спеціаліст, то слід ужити заходів, закликати до обговорення інших батьків, директора.
«Я не хочу йти до школи, тому що я навчаюся найгірше!» Тут, звісно, необхідно оголосити догану батькам, адже вони не догледіли дитину, раніше нічого не робили, щоб вона навчалася краще, не займалися з нею. Можливо малюкові просто необхідно було піти роком пізніше у перший клас та й проблеми б не виникало. Зараз необхідно більше приділяти уваги дитині, та займатися з нею особисто, окрім додаткових занять зі викладачами. Напевне проблема психологічного характеру, десь на заняттях не дочув, посоромився перепитати, десь щось не вийшло, десь хтось насміхався з нього, а потім зовсім никло бажання старатися в навчанні.
«Я не хочу йти до школи, бо я навчаюся найкраще, а мене за це не люблять!» У цьому випадку варто також перевірити інформацію, поспілкуватися в школі з учителями або з однокласниками. Дитина може зазнаватися, пишатися своєю успішністю, гордовито поводитися з усіма. Тут варто замислитися, як можна допомогти дитині схаменутися, припинити зазнаватися та навчити знаходити спільну мову з однолітками.
«Я не хочу йти до школи, адже просто не ХОЧУ!» Під цією фразою може ховатися будь-яка проблема: від першого кохання дитини до вступу до інших субкультур чи пристрасті до наркотиків й алкогольної залежності. У цьому випадку батьки також проґавили важливий момент, можливо, багато працювали, або вирішили, що дитина вже доросла, може розв’язувати свої проблеми самостійно. Бийте на сполох і приділяйте увагу своїй дитині, адже ви ризикуєте втратити її, як особистість.
Ось кілька ситуацій, чому дитина не хоче йти до школи. Дуже часто хлопці та дівчата приховують свої проблеми в школі чи з однолітками, боячись, що батьки не зрозуміють їх. Вони продовжують ходити на заняття, ніби нічого не сталося. Це вже небезпечна ситуація, що може призвести до нервових зривів, психологічних та навіть психічних захворювань дитини.
Батьки, завжди цікавтеся життям вашої дитини та будьте в ньому присутні!
