7 способів переконати дитину зайнятися домашніми справами

7 способів переконати дитину зайнятися домашніми справами

Одного разу я поцікавилася у колеги, чи просить вона сина (йому 5 років) допомогти їй по господарству? Відповідь молодої мами мене здивувала: «Він все проллє, розіб’є, забруднить. Навіщо потрібна така допомога? Краще все робити самій». Звичайно, для того, щоб навчити маленьку дитину «господарювати», потрібно багато терпіння. Але мами, які не намагаються «поділитися» домашньою роботою з синами і дочками, роблять помилку. Допитливі і добродушні малята поступово перетворюються в балуваних підлітків, яких уже важко умовити допомогти батькам. Привчати дітей до виконання домашніх обов’язків найкраще ще в ранньому дитинстві.

Як це робити?

Корисні навички з підтримання порядку в кімнатах і догляду за одягом простіше передати хлопчикам і дівчаткам, які відвідують дитячий садок. Вони більш дисципліновані, ніж їх однолітки, яких виховують вдома. У дитсадку вони звикають дотримуватись правил, встановлених вихователями, навіть у вихідні дні. Однак і «домашню» дитину цілком можна привчити до порядку. Поговоримо про те, як виховати працьовитість і самостійність в дітях-дошкільнятах.

1. Починайте з приємних завдань

Перші справи, які ви доручаєте дитині, повинні бути настільки цікавими, щоб вона і сама була рада ними зайнятися. Часто можна почути, як втомлена мама скаржиться на дитину 5-6-ти років: «Він нічого не хоче робити». Це не правда. У дошкільнят, як і у молодших школярів, ключем б’є енергія. Вони хочуть бути схожими на дорослих і з задоволенням виконують завдання батьків, якщо воно цікаве. Швидше за все, «скласти одяг в шафу» або «заправляти постіль» дитині не сподобається. Зате її може всерйоз зацікавити, наприклад, випічка тістечок разом з мамою. Багато дошкільнят люблять годувати домашніх тварин, доглядати за кімнатними рослинами, прикрашати кімнату до приходу гостей. Заради таких занять чадо, ймовірно, погодиться навіть відволіктися від перегляду мультфільмів.

Слід врахувати при цьому, що навіть захоплююча, але однотипна робота маленькій дитині швидко набридає. Тому час від часу варто пропонувати дитині нові завдання.

На перших порах краще не називати такі справи «обов’язками». Повідомляйте про них дитині як про гру. Не забувайте при цьому підкреслити, що малюк, виконуючи ваші доручення, приносить велику користь сім’ї – допомагає батькам.

2. Давайте одне за другим невеликі доручення

Якщо ви тільки починаєте привчати дитину до виконання домашніх обов’язків, не намагайтеся передоручити їй відразу комплекс справ. Не просіть її, наприклад, відразу «прибрати кімнату» або «скласти одяг у шафу після прогулянки». Краще, як рекомендує американський психолог Сьюзан Штіфельман, дати малюку кілька невеликих завдань, одне за іншим, і проконтролювати виконання кожного з них.

Якщо потрібно, наприклад, прибрати одяг, послідовно озвучуйте прохання: «Склади акуратно кофту», «Поклади її до шухляди», «Візьми куртку», «Акуратно повісь на вішалку».

Акцентуйте увагу дитини на проміжних результатах. Наприклад: «Ми з тобою застелили ліжко і полили квіти. Тепер давай приберемо все зайве з письмового столу. Тоді за ним можна буде затишно влаштуватися і помалювати».

3. Станьте прикладом для наслідування.

Не скаржтеся в присутності сина або дочки на те, як важко вам справлятися з домашніми справами. Якщо діти регулярно чують з вуст мами, що прання», «прасування», «готування їжі» стомлюючі і нудні, у них поступово розвивається стійка «алергія» на домашні справи. Тому в ваших інтересах демонструвати позитивне ставлення до домашньої рутини. Пропонуйте дитині: «Давай зробимо так, щоб в кімнаті стало чисто і затишно» або «Зараз ми з тобою попрацюємо, і у нас буде смачна вечеря. Татко так зрадіє».

Деякі батьки вважають, що навчаючи маленьку дитину роботі по дому, вони втрачають час. Сини і доньки, яким ще немає семи, здаються незграбними і безпорадними. Однак, коли ви працюєте по господарству разом з дитиною, то не просто дбаєте про будинок. Паралельно відбувається обмін знаннями і енергією. Години і хвилини, які ви вкладаєте в навчання малечі корисним навичкам, додаються в скарбничку її щасливого часу, проведеного з вами. Психологи виявили закономірність: чим довше батьки займаються з дитиною кожен день, тим міцніші і довірчі відносини складаються в сім’ї.

Про що ще важливо згадати? Навчати дітей господарським премудростям можна не тільки демонструючи їм наочно, як ви працюєте. Душевні розмови теж ніхто не відміняв. Розкажіть дитині про ваше дитинство. Згадайте, як наводили колись порядок у власній дитячій. Багатьом дітям дуже цікаво дізнатися, що відбувалося в житті мам і тат, коли вони були маленькими.

Тільки не потрібно розповідати, що ви завжди розкладали іграшки по місцях і не доставляли клопоту дорослим, якщо це неправда. Маленькі слухачі дуже проникливі. Дитина або не повірить в вашу «непогрішність», або вирішить, що все одно не зможе стати такою як ви.

Не бійтеся показати малюкові, що у вас теж є слабкості і недоліки. Розкажіть йому, як справляєтеся з труднощами. Поділіться, як підбадьорює себе, коли працювати не хочеться.

4. Надихайте

Пам’ятайте головний «секрет спілкування» від Дейла Карнегі? Кращий спосіб змусити людину, в тому числі дитину, зробити що-небудь – це викликати в ній палке бажання це зробити. Як це правило може допомогти в ситуації з навчанням дитини побутовим справам?

Постарайтеся пов’язати роботу по дому з інтересами і бажаннями дитини. Зверніть, наприклад, увагу чада на те, що його улюблений «мультяшний» герой дуже добре наводить порядок у своїй кімнаті.

Якщо вам відомо, що дочка мріє стати чарівницею, розкажіть їй, що маленьких фей з раннього дитинства вчать прибирати кімнати, мити посуд, прати білизну – без цього маленькі чаклунки не можуть знайти магічну силу.

Якщо дитина пропонує допомогти з власної ініціативи, постарайтеся не відмовлятися. Так, звичайно, спочатку доведеться «помучитися»: детально пояснити і показати малюкові, що і як потрібно робити. Однак з кожним разом крихітка буде виконувати доручене їй завдання все якісніше і акуратніше.

5. Влаштуйте веселу гру

Запрошуючи малюка взяти участь у спільній справі, одночасно грайтеся з ним. Наприклад, можна влаштувати змагання: хто закінчить роботу швидше. Сьюзан Штіфельман рекомендує включити веселу музику і домовитися з дітьми, що виконати завдання потрібно встигнути до того, як закінчиться пісня.

Можна спробувати також говорити про неживі предмети, як про живі. Наприклад: «Твоїй футболці не подобається так лежати. Вона від цього сумує і мнеться. Зрештою, стане старою, зморшкуватою і не захоче радувати тебе. Склади її акуратно і вона ще довго прослужить».

6. Винагороджуйте, але не грошима

Давайте згадаємо, як ми, дорослі, вмовляємо себе, коли не хочеться щось робити? Звичайно ж, плануємо якусь маленьку винагороду для себе: «Я наведу порядок в квартирі, а потім буду сидіти в затишку і пити улюблену каву». Іншими словами, ми плануємо винагородити себе за господарські та ділові «подвиги». Дитині теж легше взятися за виконання завдання, коли вона знає: трохи пізніше буде відпочинок і приємне заняття. Запропонуйте їй: «Ми зараз з тобою розвішаємо білизну, а потім я почитаю тобі цікаву казку».

«Винагороджувати» можна і добрими словами. Однак якщо дитина стала здійснювати «подвиги» явно з метою отримання схвалення, призупинить потік компліментів на її адресу. Подумайте про те, якими виразами ви користуєтеся, коли хвалите малюка. Обережніше поводьтеся з такими словами, як «молодець» або «розумниця». Краще хвалити малюка за конкретні справи. Наприклад: «Ти дуже добре навів порядок на письмовому столі».

7. Введіть “штрафи” за порушення правил

Такі методи покарання, як «відшльопати» або «поставити в кут» вже застаріли. Психологи стверджують, що набагато дієвіше позбавити дитину якогось задоволення, наприклад, перегляду мультфільмів.

Досвідчена мати з США поділилася власною педагогічною «знахідкою». Двоє її синів протягом декількох років розкидали одяг по дому і не бажали прибирати за собою. Ніякі вмовляння не діяли. Нарешті, втомлена від постійного безладу жінка ввела правило: за кожну річ, що лежить не на місці, обидва хлопці повинні були ввечері лягати спати на 5 хвилин раніше. В результаті сини жінки стали дуже відповідально розкладати одяг по місцях і допомагати в цьому один одному.

У західних країнах з вуст в уста ходить приказка: «Ми ростимо не дітей, а дорослих». Якщо задуматися, це дійсно так: вже з самого народження дитина є особистістю. Лаяти чадо і карати за лінь часто буває марно. Набагато ефективніше розмовляти з нею на рівних. Поясніть дитині, що вчитися виконувати домашні справи потрібно не для того, щоб догодити вам: придбані навички знадобляться, коли вона виросте і буде жити у власному будинку.

І якими б суворими батьками ви не були, не змушуйте чадо цілий день займатися тільки роботою. Маленька дитина має повне право на те, щоб основна частина її дня була присвячена не справам, а іграм і розвагам.

Використані матеріали:
Teaching a child to keep their room clean
Рекомендації психолога Сьюзан Штифельман

Джерело