6 способів виростити дитину, впевнену в тому, що вона некрасива

6 способів виростити дитину, впевнену в тому, що вона некрасива

Відчувати себе непривабливим  означає не подобається нікому. Неважливо, в підлітковому віці або в дорослому житті. І з’являється таке відчуття найчастіше в сім’ї. Особливо якщо хтось говорить: «Ніс у тебе, звичайно, великуватий, та й вуха б поправити». Психолог Яна Філімонова – про те, як виховати людину, яка ненавидить свою зовнішність.

1. Почніть з себе. Соромтеся і комплексуйте через свою зовнішність

Діти чудово переймають наше ставлення до тіла. Соромтеся своєї зовнішності. Або хоча б окремих частин тіла. Частіше зупиняйтеся біля дзеркала і зітхайте. Можете вголос коментувати свої зморшки, поріділе волосся і талію, далеку від ідеалу. Потім трагічно дивіться на дитину і закликайте її не допустити такого неподобства.

Не забувайте нагадувати дитині, щоб не повторювала ваших помилок. Можна сидіти на дієтах, підраховувати калорії і критично поглядати на дочку років 9-10 і на її тарілку. А чи не забагато картоплі? А чи не починає доця обростати підлітковим жирком? .. А якщо дуже постараєтеся, на додаток до почуття своєї непривабливості дочка або син придбає нездорову харчову поведінку, аж до анорексії або булімії.

2. Переконайте дитину, що зовнішність – найголовніше в людині

В принципі цей міф настільки міцно укорінився в суспільній свідомості і культурі, що сильно старатися навіть не доведеться. І все-таки трішки зусиль не завадить. Для цього, наприклад, вставляйте судження про зовнішність інших людей в кожну розмову.

«Оленка з сусіднього під’їзду вийшла заміж? Звичайно, така красуня довго без женихів не залишиться». Або, навпаки, можна здивуватися, що племінник Петрик недавно одружився. «Хто ж його, такого дохляка, захотів за чоловіка! Напевно, страшненька, хто на нього ще зазіхатиме. А Івана Васильовича бачив недавно? Як постарів на своїй управлінській роботі. Залисини з’явилася!».

Неважливо, які людські якості Оленки і Петрика, і зовсім не має значення, що у Івана Васильовича чудова дружна, сім’я і ​​робота йому подобається. Головне – хто як виглядає. Втілюйте приказку «Зустрічають по одягу». Через брак хороших живих прикладів обговорюйте фотографії співаків і актрис в газеті, героїв кіно та блогерів. Завжди знайдеться той чи та, чию зовнішність можна обговорити і покритикувати. «Ви подивіться, як погладшала ця актриса! А була така красуня».

3. Критикуйте зовнішність сина або дочки

Як можна частіше. Як можна зліше. В принципі, якщо ви дотримуєтеся першого пункту, то і з цим у вас не повинно бути проблем. Тому що в інших нас дратує саме те, що ми ненавидимо в собі. Так що, якщо вас по-справжньому дратують власна сутулість, недостатньо густе волосся, неправильна вага або не той тип шкіри – то бачити все це в своїй дитині буде практично нестерпно. І критика поллється сама собою.

Чим більше метафоричними і яскравими будуть ваші зауваження, тим краще.

Є чудовий прийом, що дозволяє розвинути у дитини не тільки ненависть до свого тіла, але і жахливу сором’язливість. Відпустіть такий коментар відразу перед важливою подією: приходом гостей, шкільною дискотекою, виступом на публіці. Дуже ефективно критикувати зовнішність при сторонніх. Додатковий ефект: дочка або син почне ненавидіти не тільки свою зовнішність, але і батьків, які їх принижують.

4. Конкуруйте з дитиною

Конкуренція з батьками для дитини – це гра без можливості перемогти. Якщо мама/тато краща (ий) – дитина програла. Якщо – гірша, то знову програла, тому що тоді він син або дочка неуспішних, некрасивих і нінащо не здатних людей.

Для завдання «виростити людину, яка ненавидить свою зовнішність» конкуренція і невтішні порівняння підходять якнайкраще. Розкажіть, якою красунею або красенем ви були в молодості. Критичним поглядом окиньте фігуру дитини і зморщіться: «Так, ноги у тебе кривуваті, не мої. Бабусині, напевно. Хоча бабуся в молодості таким шармом володіла, що вад ніхто не помічав».

5. Суперечте самі собі

Батьки, які соромляться і не люблять себе, часто дають дітям суперечливі посили.  Це залишає дитину в цілковитому спантеличенні й зовсім не сприяє тому, щоб вона раділа своїй зовнішності і своєму тілу.

Наприклад: дівчинці розповідають, що вона неодмінно повинна мати дітей. А потім мама, зітхаючи, скаржиться, яких збитків її фігурі завдали пологи і материнство. Що з усього цього залишається засвоїти дівчинці? Що вона забрала у мами красу. Що, народивши, вона спотворить себе. І що при всьому при цьому народити дітей вона зобов’язана. Хлопчику можна сказати, що тато в юності був справжнім атлетом, але втратив здоров’я і спортивну форму після того, як поступив на програмування в університет. А потім грізно запитати, чому він стільки часу ганяв м’яча у дворі замість зайнятись алгеброю?

Можна захоплюватися яскраво нафарбованими кіногероїнями і актрисами, а потім відбирати у дочки-підлітка туш для вій. Або розповідати про те, що мучне шкідливе для фігури, намазуючи маслом третю булку. Загальний посил приблизно такий: тобі не можна бути красивим або красивою, це не для тебе. Хоча красивими захоплюються всі – навіть твої батьки.

6. Говоріть, що старість – це жахливо і некрасиво

Прекрасна і руйнівна ідея, ні в якому разі не пропустіть її. Люди зрілого віку красивими бути не можуть. Хто буде любити ці зморшки і мішки під очима? Всі хочуть бути молодими, і крапка.

В результаті ваші син або дочка, підростаючи, виявлять, що відразу після боротьби з підлітковими прищами починається боротьба зі зморшками і целюлітом (а ще залисинами). Часу, коли можна вважати себе досить гарним або красивою, не існує. А якщо раптом і станеться така мить, вона пройде непоміченою. Тому що буде витрачена на запеклу боротьбу з підступаючою старістю років з двадцяти.

Ілюстрації: iStockphoto (PrettyVectors)

Автор Яна Шагова

Джерело