Я вам розповім про любов. Як вона виглядає

Я вам розповім про любов. Як вона виглядає

Дідусь гуляв із онукою у дворі, поруч із магазином. У селі це було, на дачі. Така біленька дівчинка років шести, з блакитними очима, мила внучка така. І ми з дідусем розмовляли, ми давно знайомі. Це для дівчинки він дідусь. А для мене – мій добрий знайомий, поет та письменник.

І дівчинка тихенько сказала, що хоче пити. Дідусь поліз у кишеню і дістав гроші. Я гадаю, це були всі його гроші. Це бідний письменник; він же не детективи пише і не політичні статті. Ось він дістав купюри: сто карбованців і п’ятдесят. І простяг онуці.

“Ти купи собі попити якоїсь там коли! – сказав дідусь. – Або соку смачного. І цукерок собі купи, які хочеш. І морозиво! Іди, Оксаночко, купи собі попити. А дідусь тебе почекає і з тіткою поговорить.

Оксаночка незабаром повернулася, непомітно якось. Тиха дівчинка. У руці у неї була пляшка найпростішої води. Не лимонад, не сік, а маленька пляшечка найпростішої води. Більше вона нічого не купила.

А в іншій ручці були гроші. Купюра в сто карбованців та дріб’язок – здача.

Дідусь спитав засмучено: мовляв, Оксаночко, що ж ти нічого не купила собі?

А дівчинка відповіла: “Дідусю, я водички поп’ю. Я просто пити хотіла. Гроші тобі потрібні, – а мені тільки водичка потрібна!”. І обняла дідуся збоку, пригорнулася.

І дідусь сумно сказав потім, коли дівчинка відійшла: “ось завжди вона така зі мною… Така ось вона!”

Ось це і є – любов. Той, хто нас любить, для нас нічого не шкодує.

А ми – ми намагаємося нічого не просити у того, кого ми любимо. Нічого не брати зайвого. Навпаки, давати та давати хочеться тому, кого ми любимо.

Любов  – це бажання віддавати. Їжу, речі, гроші, енергію, увагу, коли любиш, хочеться віддавати і віддавати.

А той, хто любить, намагається не брати. Або брати лише необхідне. Тільки найпотрібніше – воду, коли хочеться пити. Просто воду.

А потім неодмінно віддати – хоча б обійняти та поділитися теплом. Просто теплом поділитися – це любов.

А хто хоче брати і шкодує дати – той не дуже любить.

@Анна Кір’янова