12 ознак того, що ваша дитина розбалувана

12 ознак того, що ваша дитина розбалувана

Розпещена дитина приносить батькам чимало проблем. Влаштовуючи істерики, вона досягає свого і відчуває владу над батьками, які у всьому їй потурають. Результат такої поведінки батьків не забариться. Як тільки дитині спробують щось заборонити, вона тут же застосовує перевірений метод і влаштовує чергову істерику доти, доки знову не досягне свого.

Все посилюється, коли батьки не можуть або не хочуть визнати, що їхня дитина розбалувана і настав час вживати якихось заходів. Багато батьків не звертають увагу на надмірну примхливу поведінку малюка. Проте на таких дітей чекають проблеми і в майбутньому дорослому житті. Саме тому на батьках лежить відповідальність за те, щоби вчасно зрозуміти проблему та постаратися її вирішити.

Чи розпещена ваша дитина? Ось 12 головних відмінних рис поведінки таких дітей

Якщо вам знайомі хоча б кілька, то обов’язково ознайомтеся з порадами психолога наприкінці статті.

1. Дитина не хоче ділитися нічим з іншими

Егоїзм розпещених дітей змушує їх чинити лише у своїх інтересах, адже вони звикли отримувати все, що вимагають. Звичайно, такий малюк категорично протестуватиме, якщо доведеться з кимось ділитися чимось своїм, будь то улюблені іграшки, якісь ласощі або увага батьків.

2. Часті істерики

Діти до 3-4 років вередують і влаштовують істерики, тому що ще не навчилися по-іншому висловлювати свої почуття. Проте часті істерики у дітей старшого віку – це привід для занепокоєння, адже з їхньою допомогою дитина просто маніпулює батьками.

3. Сильна залежність від батьків

Ви шкодуєте дитину, якщо вона не хоче залишатися з бабусею, не бажає засинати одина або нервує через необхідність відвідування дитячого садка. Якщо це повторюється дуже часто, є привід задуматися про її розпещеність. Дорослішаючи, дитина повинна вчитися почуватися комфортно серед інших людей.

4. Вимагає готувати улюблену їжу

Звичайно, іноді діти можуть вередувати через їжу. Однак якщо ваш малюк регулярно відмовляється їсти звичайну їжу і вимагає спеціально для нього щодня готувати особливі страви, то він явно розпещений.

5. Постійно висловлює невдоволення

Ще одна ознака розпещеності – часте невдоволення чимось. Маля весь час повідомляє, що йому не подобаються іграшки, що він не хоче одягати такий одяг, що йому набридло їсти суп або гуляти в цьому парку. Ситуація посилюється, коли у сусідської дитини з’являється якась нова цікава річ – у цьому випадку розпещене чадо неодмінно вимагатиме купити таку ж.

6. Ніколи не допомагає

Вже після 3-4 років дитину потрібно поступово привчати прибирати за собою. Якщо мама і далі все робитиме за неї, в результаті дитина звикне і думатиме, що так і має бути, і вона не зобов’язана нікому ні в чому допомагати.

7. Хамство та грубість

Задовольняючи примхи дитини, батьки розвивають у ній споживче ставлення до дорослих. У результаті дитина перестає їх шанувати. Та й навіщо говорити ввічливо, якщо вони все одно зрештою виконають усі вимоги. Іноді це призводить до проявів грубості та хамства з боку дитини.

8. Малюка часто доводиться вмовляти

Розпещена дитина не визнає того, що батьків чи бабусю з дідусем треба слухатись. Не дивно, що їхні вимоги для неї порожні слова. Після таких вимог і прохань дитина за звичкою починає вередувати, маніпулюючи дорослими. Щоб хоч чогось від неї добитись, батькам доводиться йти на вмовляння.

9. Маніпуляція дорослими

Розпещені діти легко знаходять у сім’ї об’єкт для маніпуляцій, з яким завжди працюють улюблені способи досягти свого: капризи, сльози, істерика тощо. Наприклад, якщо тато не реагує на такі прояви, малюк обов’язково піде до мами або бабусі, він буде грубо і нав’язливо, зі сльозами та істериками щось просити, доки не доб’ється свого. При цьому малюк може використовувати інші засоби маніпуляції. Наприклад, сказати бабусі, що він любить її найбільше. Як правило, така любов швидко переноситься на когось іншого, якщо від бабусі отримати бажане не виходить.

10. Дитина змушує батьків червоніти через її поведінку

Бажаючи привернути увагу, малюк часто перебиває дорослих, може почати кричати чи влаштувати істерику десь у громадському місці. Цю проблему особливо важко виправити, якщо батьки спочатку розбалували дитину, дозволяючи їй поводитися як захочеться.

11. Не відчуває відповідальності за погані вчинки

Кожна людина має з дитинства розуміти, що за свої вчинки відповідати має лише вона. Однак у розпещених дітей є чудова група підтримки – батьки та бабуся з дідусем, які завжди готові виправити помилки дитини. Наприклад, якщо малюк ударив сусідську дитину, ніхто не пояснює йому, що так робити не можна, а навіть захищає – мовляв, той хлопчик сам винен. У таких умовах діти виростають безвідповідальними та розбещеними.

12. Категорично не приймає відмови

Розпещені діти просто не розуміють, як таке може бути, що їм щось не можна. Таку поведінку можна пробачити лише малечі до 4 років. У дітей 4–6 років має формуватися поняття неможливості виконання будь-якого бажання, вони вчаться спокійно сприймати відмову у чомусь. Розпещена дитина таких відмов не розуміє, вона просто влаштує чергову істерику, щоб досягти свого.

Lisa Aisato

Життя сім’ї кардинально змінюється, коли головну роль починає грати розпещена дитина. Діти народжуються в однакових умовах, а от розпещеними їх робить саме неправильне виховання. Якщо до 3-4 років плач і примхи – цілком природна особливість поведінки, то після 4 років це поступово переростає в засіб маніпуляції дорослими, які за попередні роки звикли робити все, аби малюк заспокоївся. У результаті дитина стає егоцентричною, звикає домагатися свого капризами та істериками, перестає бачити у дорослих авторитетів.

Найчастіше розпещені діти виростають у сім’ях, де батьки не можуть знайти спільні методи виховання. Відчуваючи розбіжності, малюк починає підшукувати важелі управління дорослими. Якщо тато занадто строгий, він йде до м’якшої і готової заради нього на все мамі чи бабусі.

Також однією з причин розпещеності може бути зміна заборон. Наприклад, якщо вчора дитині дозволяли бігати по калюжах, а сьогодні раптом заборонили, то це обов’язково викличе обурення.

Однією з найпоширеніших сьогодні причин розпещеності також може бути зайва зайнятість батьків, коли вони не можуть приділяти дитині достатньо часу. У результаті вони намагаються спокутувати свою провину подарунками та виконанням усіх бажань. А через пару років, коли капризи та вимоги дитини стають нормою, а запити малюка зростають, стає раптом зрозуміло, що дитину розбалували.

Батькам розпещених дітей: 5 порад психолога

1. Завжди залишайтеся спокійними

Контроль ситуації неможливий без спокійного спілкування. Якщо ви почнете кричати і нервувати, дитина не зміниться, а в гіршому випадку – відповість вам тим самим. У разі проблемних ситуацій краще постаратися ігнорувати істерики дитини. Спокійним голосом скажіть: “Ми поговоримо про це лише тоді, коли ти заспокоїшся”.

2. Усвідомте проблему та почніть перевиховання якомога раніше

Не чекайте, поки все зайде надто далеко. За перших ознак зайвої примхливості або істерики заради отримання бажаного намагайтеся зупинити дитину. Не дозволяйте їй маніпулювати вами, виконуючи всі її бажання, аби тільки її заспокоїти.

3. Дотримуйтеся послідовності у вихованні

Якщо вчора ви забороняли дитині стрибати на дивані або бігати калюжами, а сьогодні вона робить це безкарно, то таке виховання марне. Малюк звикає, що будь-які заборони можна оминути. Тому якщо є якісь чіткі заборони, то про них постійно мають нагадувати всі дорослі члени сім’ї. Намагайтеся завжди виконувати те, що кажете.

4. Навчіться відмовляти дитині

Багато дорослих балують дітей, тому що просто не в змозі відмовити коханій дитині. У результаті у дитини формується споживацьке ставлення до людей. Замість нової машинки, вже десятої за рахунком цього тижня, краще пограйте з дитиною або прогуляйтеся в цікаве місце.

5. Введіть посильні обов’язки для дитини

Маля з дитинства має вчитися розуміти слово «треба». Поняття обов’язки формується навіть у дрібних дорученнях. Наприклад, закріпіть за дитиною обов’язок збирати за собою іграшки або складати свої речі. Нехай у неї не дуже добре виходитиме і вам потім доведеться все переробляти, але так малюк зрозуміє, що означає «обов’язок» і стане відповідальнішим.

Не варто під час перевиховання виявляти зайву строгість. Поясніть малюкові все спокійно, порозумійтеся з дитиною. Обов’язково кажіть, що ви його, як і раніше, дуже любите, але його поведінка неправильна і йому доведеться виправитися. І обов’язково обговорюйте перевиховання дітей всією сім’єю, щоб бабуся ненароком не продовжила таємно від вас виконувати всі бажання малюка, поки ви безрезультатно намагатиметеся пояснити йому, що означає «не можна».

Джерело