Чому батьки лають дитину? Явно не тому, що вона зробила помилку чи через непослух. Малюкові можна все пояснити без сварок та підвищених тонів. Мами та тати кричать на малечу, щоб виплеснути свої негативні емоції. Іншими словами – зриваються на дитині.
Чому категорично не можна кричати на малюка?
№1 Крик вводить дитину в ступор
Якщо пояснювати дитині щось на підвищених тонах, вона взагалі не зрозуміє, що від неї хочуть. Крик вводить дитину в ступор – малюк просто перелякається і вдаватиме, що уважно слухає. Однак при цьому не вловлюватиме жодної інформації. Після сварки у малюка підвищиться рівень стресу, зіпсується настрій та з’явиться бажання замкнутися у собі.
№2 Якщо дитина знатиме, що її сваритимуть, вона почне говорити неправду
Так і з’являються патологічні брехуни. Якщо малюк у чомусь завинив, але знає, що не зможе спокійно розповісти про це мамі, то він скаже неправду. Дитина розуміє, що мама точно влаштує скандал, якщо вона зізнається у скоєному. Часто дитячі витівки бувають невинними, проте батьки вважають, що можуть сварити своїх дітей за будь-яку дрібницю. Пам’ятайте, що розбита чашка, бійка з однолітком чи бардак у кімнаті – не привід кричати на малюка.
№3 Діти, яких лають батьки, мають погану успішність
Часто батьки хочуть добитися від дитини більш високих оцінок за допомогою закидів, криків та шантажу. “Не підеш гуляти, поки не отримаєш 10 з математики!”, “Залишишся без ноутбука на цілий день!” – такі погрози до добра не ведуть. Школяр починає діяти точно навпаки – так проявляється бунтарська натура будь-якої людини. Щоб малюк добре вчився, не треба застосовувати до нього метод батога.
№4 Діти можуть почати заїдати стрес
Малюкам потрібно придушити негативні емоції, які вони отримали після суперечки з батьками. Найпростіше це робиться шляхом заїдання стресу – дитина налягає на солодощі та іншу шкідливу їжу. Якщо їй доведеться часто заїдати стрес, то в майбутньому вона зіткнеться з проблемою зайвої ваги.
№5 Через сваки діти віддаляються від батьків
Найцікавіше те, що маленькі діти можуть швидко вибачати маму та тату, які щойно накричали на нього. Але в майбутньому ці пригнічені негативні емоції обов’язково вилізуть боком.
Відчуження від батьків може статися вже у підлітковому віці. Всі розмови з підлітком зведуть до:
-Привіт
-Як справи?
-Нормально”.
А дитина прагнутиме швидше покинути батьківський будинок. Ось тоді не питайте себе, чому так відбувається. Причини потрібно шукати в дитинстві – у тих моментах, коли малюк, зі сльозами на очах, вислуховував закиди від найближчих людей.
