Істерика у дитини – явище поширене. Багато батьків стикаються з цією проблемою і найчастіше намагаються впоратися з емоційними сплесками дитини у категоричній формі: грубо смикають, кричать або ігнорують її в цей момент. Але, як свідчить практика, ці методи малоефективні. Що ж робити?
Дорослому, аби зрозуміти та «вплинути» на своє чадо, треба знати, як працює мозок дитини.
Навіщо? Непорозуміння між дорослим та дітьми часто відбувається тому, що ми по-різному думаємо. У дорослих переважає логічне мислення, а діти більш емоційні і у них переважає образне мислення. За образне мислення відповідає права півкуля мозку.
Навіщо нам дана права півкуля? Права півкуля відповідає за емоції, уяву, мрії. Ліва півкуля – за операції з числами, логіку, мову. Між півкулями знаходиться мозолисте тіло, що складається з безлічі нервових волокон, по цих волокнах відбувається спілкування двох половинок головного мозку. Завдяки цим знанням ми можемо допомагати дитині «перемикатися» з однієї півкулі на іншу. Як це можна зробити? І найголовніше, навіщо?
Метод «приєднання»
Уявімо собі ситуацію: пізній вечір, дитина не хоче йти спати, вередує і закочує істерику. Що ми робимо у таких випадках? Найчастіше говоримо: «зараз пізно, завтра рано вставати, треба добре виспатися і т.д.». Намагаємося достукатися до свого малюка за допомогою логічних аргументів. Ми «стукаємо-стукаємо», а він не чує! Чому? Відповідь проста. У дитини в момент істерики задіяна права півкуля, що відповідає за емоції, тому, коли їй наводять логічні доводи, дитина їх чує, розуміє, але не сприймає. Що потрібно зробити у цей момент? Як допомогти дитині?
Багато батьків інтуїтивно відчувають, як вчинити у такій ситуації. Вони підходять до дитини, підсідають до неї, обіймають. Відбувається «приєднання» до правої півкулі мозку, що відповідає за емоції. У цей момент дитина усвідомлює, що її розуміють, а якщо розуміють, то й приймають. Хочеться віддати належне батькам, які роблять саме так. Можливо, вони не до кінця усвідомлюють, чому вони так поводяться, але це наймудріший крок батька назустріч до дитини. З наукової точки зору ще й найефективніший крок у ситуації, коли у дитини задіяна права півкуля. Декілька хвилин у такому стані дозволяє дитині заспокоїтися. Коли дитина заспокоюється, вона вже може логічно думати. У цей момент батьки можуть працювати з лівою півкулею малюка, вислухати його доводи, поміркувати про оптимальне рішення проблеми.
