Вірш, від якого серце розриваєтся…

Вірш, від якого серце розриваєтся…

Мамо, що за звуки чути,
Дитино моя, то салюти.
Мамо, а хіба в нас свято?
І куди подівся тато?

Нова гра така підземна,
Ми секретні тут агенти,
В нас серйозне спецзавдання,
Загадай якесь бажання.

Я не хочу спецзавдання,
Я вже загадав бажання,
Я не хочу бути далі,
В цьому темному підвалі.

Хочу я у своє ліжко,
Мені холодно у ніжки,
Ідем, мамочко, додому,
Ми не скажемо нікому.

Потерпи ще трохи, синку,
Сльози витерла в хустинку,
Треба трішки в гру пограти,
Ще недовго тут чекати.

Батько теж пішов пограти,
Скоро прийде нас забрати,
Він нас , синку, захищає,
Перемога нас чекає.

Знов повітряна тривога,
І молитва йде до Бога,
Пригорнула мати сина,
Знову мокра вся хустина.

Алла Черней