Від року до трьох: майбутня успішність закладається тут

Від року до трьох: майбутня успішність закладається тут

Почнемо відразу з найголовнішої думки — якщо в цей період у матері гарний емоційний контакт із малюком, то він активно вивчає навколишню дійсність. Отже, у нього краще розвиваються такі необхідні навички, як мислення, сприйняття, увага, пам’ять.

Якщо вчинки дитини оцінюються позитивно, то в неї формується впевненість у своїх силах, віра у власні можливості та здібності. Якщо батьки доброзичливі і уважно ставляться до потреб власного чада, то він, зазвичай, слухняний і дисциплінований. Звичайно, не такою мірою, як солдат на плацу перед генералом — все-таки він активно пізнає світ, пробує, що можна, а що ні. Але й нескінченних істерик у таких сім’ях точно не спостерігається.

А от якщо у дитини немає постійного емоційного контакту з матір’ю, якщо вона позбавлена ​​позитивної оцінки своїх старань з боку значущих близьких, то в подальшому житті у неї виникнуть труднощі при встановленні нормальних відносин з іншими людьми. А також страх власних невдач, який буде набагато сильнішим, ніж передчуття власного успіху.

Де ви бачили успішних бізнесменів, які не вірять у власні сили та постійно конфліктують з оточуючими? При тому, що успішний бізнес — це 80% комунікацій?

Так що не губіть психіку власних дітей, адже травма, отримана в дитинстві, найглибша. Вкладайтеся в дитину не лише матеріально, а й психологічно, щоб потім не запитувати: Як же так? Ми й освіту йому дали, і в мовну школу возили, а толку! Сидить, розумієш, улюблене чадо в ТзОВ «Тумбочка» п’ятим менеджером біля шостої батареї. І кар’єру робити зовсім не хоче»

Тож тому й не хоче, що боїться! А раптом не вийде? Це успішні бізнесмени встають на один раз більше, ніж упали. А в нашій сумній історії для такого менеджера падіння це все! Крах життя, жах-жах! Краще не намагатись.

У віці від року до трьох років у дитини загострюється потреба у самостійних діяннях. Пізнавальна потреба теж набирає обертів, дитині дуже хочеться освоювати світ через активні дії. Не загубіть цю потребу, адже вона є основою успішного навчання та кар’єри надалі! А ви своїми нескінченними: “не бігай”, “не ходи”, “не чіпай” даєте дитині зрозуміти: пізнання світу – річ небезпечна. За такі активні дії тебе можуть розлюбити (а саме у такому контексті дитина сприймає будь-яке покарання).

А оскільки немає для малюка нічого страшнішого, ніж нелюбов значущих дорослих, то він інстинктивно приймає рішення: сидіти тихо, робити те, що батьки скажуть, щоб вони на тебе не гнівалися.

Адже батьки завжди страшно радіють, коли діти не завдають їм жодного клопоту! Сидять, де посадили, не суперечать, роблять, що скажуть. І жодних тобі капризів (читай, жодної самостійності та активності). Краса буття та жодних переживань. Давайте, майбутні пенсіонери та батьки потенційних сьомих заступників п’ятого двірника, радійте, поки є можливість! Бо скоро вам буде не до радості, живучи на одну пенсію та маючи дітей, які не можуть вам допомагати. І не тому, що підлі чи дурні. А тому, що на себе ледве вистачає, яка тут допомога батькам! А покращувати власне матеріальне становище страшно, краще вже перебувати у зоні комфорту: сидіти тихо та не сердити начальника. Нічого не вимагати (яка-така прибавка до зарплати?), виконувати мовчки всі доручення.

Вам це нічого не нагадує, дорогі батьки? Замість слова “начальник” впишіть слово “батьки” і все стане на свої місця!

У віці від року до трьох відбувається активний розвиток соціалізації через наслідування. Дитина уважно дивиться, як реагують дорослі на ту чи іншу проблему, як поводяться у тих чи інших ситуаціях. Спостерігаючи за поведінкою близьких, малюк вбирає, як губка, способи реагування і потім втілює їх у життя.

Майте це на увазі, любителі кричати, закатувати істерики, звинувачувати уряд та олігархів у власних бідах.

Також об’єктами для наслідування можуть бути герої книг, мультфільмів. Сподіваюся, пояснення до цієї тези не потрібні? Всім зрозуміло, що тільки ДОБРІ мультфільми з ДОБРИМИ героями варто дивитися малюкам? Читати тільки ДОБРІ книги? І не давати в цьому віці планшети, айпади і, знає ще які, гаджети?

А якщо ви доросла, відповідальна людина, то ви повинні вміти бачити не лише перед собою, а й передбачати наслідки власних дій у майбутньому. А що буде в майбутньому за такого ставлення до власного чада, описано вище. Робіть висновки.

Дорогі батьки, хочеться звернути вашу увагу, що провідним пізнавальним процесом у ранній період життя є сприйняття! Не мислення, не пам’ять, а саме сприйняття! І тут слід звернути увагу на 2 фактори:

  1.  Сприйняття у ранньому віці сильно емоційно забарвлене. Ви, напевно, помічали, як у пісочниці дитина, побачивши яскравішу і більшу іграшку, тут же кидає свою і пристрасно хоче мати нову? Це нормально, це ніяка не жадібність, як думають деякі батьки. Тому не треба намагатися впливати на своє чадо за допомогою логічних міркувань. Ваші запевнення, що його самоскид анітрохи не гірший, не матимуть на малюка ніякого впливу. У цьому віці дитина ще не в змозі контролювати свої бажання, вони ВСІ для неї важливі однаково. Тому просто переключіть увагу дитини на щось інше: кішку на лавці, сусідську собаку, яскравий совочок і т.д. І нерви заощадите, і результату досягнете.
  2. Процес сприйняття у цей період характеризується виділенням притаманних даному предмету властивостей і якостей. Тобто дитина починає розуміти: серед її іграшок є м’ячики, а є машинки, і вони відрізняються. Є червоні та жовті коліщатка, є коло та квадрат. Якщо в цей період часу ваша дитина складатиме картинки з кубиків, збиратиме кольорові пірамідки, то вона розвиватиме здатність до узагальнення, що стане в нагоді в майбутньому.

Оперативна пам’ять у дитини розвивається приблизно до двох років — тобто вона може планувати свої дії на короткий проміжок часу (наприклад, після вечері піти і побажати бабусі «на добраніч»). Також їй доступні нескладні тематичні та логічні ігри. І жодних «Пісня про Нібелунгів» напам’ять у цьому віці! Довготривала пам’ять перебуває тільки на початковому етапі свого становлення, не поспішайте, бо занапастите правильний, з психологічного погляду, розвиток власного малюка зайвою старанністю і бажанням швидких результатів.

Розвиток мислення походить від формально дієвого до формально образного. Тобто, дії із предметами замінюються діями із образами.

У цьому віці дуже добре, гуляючи в лісі, зібрати букет квітів і разом із дитиною подумати: як ви визначили, що це квіти? Бо вони всі жовті? Але листок, він теж жовтий, але це не квітка! Яка ознака тут головна? І це буде найкраще, що ви зможете зробити для розвитку власної дитини в цей період! Не заучування напам’ять віршів, не рахунок до 100. А проста діяльність, спрямована на розвиток інтелектуального потенціалу дитини: збирання картинок з кубиків, відділення листочків від квіточок, читання вголос добрих казок.

Ваша діяльність щодо дитини стає спільною та предметною. Тобто ви, як дорослий, вчите своє чадо правильно користуватися навколишніми предметами, пояснюєте, для чого вони потрібні та як їх використовувати.

І десь на другому році свого життя дитина раптом розуміє, що, виявляється, кожен предмет потрібний для чогось! Ух, як цікаво, і малюк починає вивчати функціональні властивості предметів. І нехай вивчає це природно, це закономірно, це потрібно для його правильного розвитку! Забезпечте йому безпечне середовище і припиніть смикати постійним: «не чіпай», «не ходи», «дай сюди, а то зламаєш».

Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина активно вивчає світ. Навпаки, ви повинні турбуватися, якщо вона пасивна та слухняна. Бо такий стан неприродний для її віку і, швидше, свідчить про серйозні проблеми, ніж про чудовий характер.

Автор: Пономаренко Анастасія, практикуючий психолог

Джерело