Будь ласка, будьте уважні до своїх дітей, коли вони щось вам розповідають.
Психологи виділили 12 заборонених форм, шаблонів словесних батьківських реакцій на поведінку чи слова дитини. Пам’ятайте, читаючи цей список, про те, що всі ці «типові відповіді» є пряма протилежність так званому активному слуханню, єдиному виду спілкування між стривоженими чимось людьми, яке в психології та педагогіці вважається і називається психологічно грамотним. Все інше є психологічною безграмотністю та провокуванням перманентного конфлікту – аж до розриву будь-яких стосунків.
12 заборонених батьківських (і не лише батьківських) реакцій на адресу дитини (співрозмовника)
- Автоматична відповідь батьків №1. Наказ чи команда: “Перестань”, “Замовкни”, “Спати”, “Щоб більше я цього не чула”, “Прибери”.
Коли дитина «не слухається», не виконує своїх прямих обов’язків або порушує заведений розпорядок дня, часто це означає одне: вона хоче бути почутим у якійсь своїй проблемі. А нам, певна річ, і своїх проблем вистачає.
- Автоматична відповідь батьків №2. Загрози та попередження
«Якщо ти робитимеш ось це, то тоді я» та й інші фрази аж до «Дивись, бо буде гірше».
Коли дитина чимось стривожена, загрози на неї не діють. Вона почувається «кинутою у біді» і це закінчується агресією на адресу батьків.
- Автоматична відповідь батьків №3. Лекції про мораль, проповідь, моралі
Це все розумні і корисні «релігійно-філософські максими» та істини (часто – дуже великі), які подаються дитині не вчасно. Спроба батьків з важливою міною на обличчі «вчити життю» свою дитину, що переживає гострий напад «нещастя», небезпечні тим, що дитина стає нігілістом – вона починає тихо ненавидіти «мораль і моральність», і закінчиться це може тим, що дитина дійсно стає «аморальною».
Не знецінюйте заповіді добра, кидаючи їх дитині під ноги замість ласки та уваги.
- Автоматична відповідь батьків №4. Готові рецепти як вчинити, «безкоштовні поради».
“А ти піди і дай йому в морду”, “А ти піди і скажи вчительці”, “А ти не дружи з цими людьми”, “Я завжди в таких випадках чинила так …”
Цікаво, що дитина найчастіше САМА може дійти того ж рішення, яке і хотів підказати йому батько/мама. Але ключове слово тут – сама. Однак у деяких ситуаціях порада батька виглядає безпорадною і жалюгідною, і цілком справедливо відкидається дитиною з льоту.
Не давайте швидких порад, не розібравшись як слід у ситуації. Вам відомі далеко не всі обставини, а «вивудити» їх з дитини можна лише витративши кілька годин на довірчу бесіду.
Але навіть дізнавшись про всі обставини конфлікту – не давайте своєї поради. Дитина повинна сама сформулювати своє остаточне рішення.
- Автоматична відповідь батьків №5. “Логічні аргументи”
«Я ж казав, що це буде так і так тому-то і тому-то»
Всі ми знаємо, як дратують спроби за допомогою бездоганної логіки довести нам, що ми вчинили безглуздо. Чиєсь педантичне перерахування аргументів на доказ того, що ми – ідіоти, ще нікого з нас не робило бадьорішим і впевненішим в собі.
Проте батьки люблять хизуватися «логікою» перед своїми нокаутованими життям дітьми.
- Автоматична відповідь батьків №6. Критика, яка часом доходить до прямих звинувачень
Це ситуація, коли що б не трапилося – винна Ваша дитина. Дитина вийшла у двір і на подвір’ї її вдарив хуліган Петя… Хто винен? Петя? Це ви так думаєте!
А ось, що скаже «типовий батько/мама»: «Я скільки разів тобі говорила – не гуляй у цьому дворі. Але ти не слухаєш маму, ти вештаєшся десь ночами. Тобі начхати на моє здоров’я…»
Сина покинула дружина. Хто винен? Невірна-підступна? Це ви так думаєте!
А ось що каже типова мама: «Скільки разів я говорила тобі – навіщо вона тобі потрібна? Але ти не послухав матір…»
- Автоматична відповідь батьків №7. Похвала
Хоч це звучить дивно, але похвала – дуже небезпечна «солодкість». Психологи радять замість фраз «Ти – молодець», «Ти – гарна», «Ти – розумний», «Ти – сильний», говорити… про себе та про свої почуття. (У психології цей тип висловлювання називається “Я-висловлювання”.)
Кажіть: «Мені було так приємно, коли ти виступав на сцені», «Я така задоволена, пишаюся, рада»…
Чому?
Справа в тому, що похвала – це наркотик. Якщо дитина звикне чути «Ти – молодець», вона вимагатиме похвали постійно, працюватиме «за похвалу», як наркоман – за дозу.
У школі і потім – на роботі такі «захвалені» люди вічно напрошуються на «похвалу», чим, зрозуміло, дратують увесь колектив. Вони готові згорнути гори і підпалити тисячу ворожих фортець, аби почути: Ти у нас – молодець.
Не робіть дитині аддиктом (наркоманом) слова «Розумничка». Це дуже вульгарне слово з лексикону вульгарних взаємин.
- Автоматична відповідь батьків №8. Висміювання у «педагогічних» цілях
Деякі браві батьки люблять припиняти дитячі істерики (як їм здається – невинним) підглузовуванням. А ще своїми дражнилками деякі батьки «привчають дітей до порядку».
«Витри соплі – висять до пупа», «Що губу відстовбурчив – і так велика». «Куди ти таку спідницю надягла, лякало ти, довголабе». Ви таке чули? А казали?
Сім’я – це не казарма, і тому гумор старшини недоречний щодо дитини. Не треба, щоб дитина почувала себе в рідному домі, як в армії.
- Автоматична відповідь батьків №9. Інтерпретації та «здогадки»
Гіршого немає, коли хтось намагається здогадатися, чому нам погано і робить це незграбно, грубо. Тут погані обидва варіанти: і коли батько «попадає в точку» своїм нетактовним здогадом і коли «промазує» далеко повз справжню причину невеселого настрою. Дратують однаково обидва варіанти.
А доводить це все в результаті – до «замикання у собі». Бажаєте втратити свою дитину? Продовжуйте «здогадуватися», чому вона прийшла додому така сумна.
- Автоматична відповідь батьків № 10. Дізнання, випитування
«Ти все маєш сказати своїй матері», «У тебе не повинно бути від матері жодних секретів». Так пестощами і вмовляннями, а потім і погрозами батьки намагаються «розколоти» свою дитину. Але куди їм до методів інквізиції? У відповідь вони отримують лише поспішно спрацьовану брехню. Саме так діти вперше вчаться брехати – адже не відстануть. Не відстануть, їй-богу.
- Автоматична відповідь батьків №11. Нещире співчуття
Що таке щире співчуття? Це готовність слухати дитину довго. Готовність повністю відірватися від своїх справ і, якщо треба, то поміняти плани. Іноді це готовність – довго і терпляче слухати мовчання Вашої дитини. А будь-яка нещира спроба поспівчувати видна відразу.
- Автоматична відповідь батька №12. Ну і, нарешті, його величність ГУМОР
І він буває шкідливий, так… Коли дитина потребує невідкладного розгляду її проблеми, не варто жартувати на цю тему навіть дуже дотепним і психотерапевтичним анекдотом.
Втім, багато з вищесказаного підходить не лише взаєминам батьків та дітей.
Автор Олена Назаренко
