ЯК ПРАВИЛЬНО СЛУХАТИ ДИТИНУ, КОЛИ ВОНА ЗАСМУЧЕНА І НЕ КАЖЕ ЧОМУ

ЯК ПРАВИЛЬНО СЛУХАТИ ДИТИНУ, КОЛИ ВОНА ЗАСМУЧЕНА І НЕ КАЖЕ ЧОМУ

Часто дитина висловлює своє незадоволення через образу, обурення, протест. При цьому зовсім не бажаючи розповідати, чим саме викликана така поведінка.

У більшості випадків батьки і не намагаються вникати, а продовжують наполягати на своєму, не замислюючись, що, можливо, у їхнього чада емоційна проблема. У такій ситуації зростає клубок обурення, що призводить до скандалів.

Але безвихідних ситуацій немає.

Активне слухання.

Проблеми дитини часто полягають у її почуттях, точніше, у нерозумінні її почуттів близькими. Навіть якщо мама правильно підказує малюкові, що робити, а у відповідь отримує опір, виникає питання: як бути далі?

У такій ситуації найкраще просто послухати.

Професор МДУ, відома вчена Ю. Б. Гіппенрейтер, радить користуватися технікою «активного слухання». Вона полягає у поверненні під час бесіди дитині того, про що вона розповіла, з позначенням її почуттів.

Як це працює.

Наприклад, малюк поскаржився, що в садку хлопчик відібрав у нього машинку, тому він туди більше не піде. Мама у відповідь пожаліла сина і в підтримку порадила не переживати, тому що хлопчик, що образив, награється і поверне автомобільчик.

Начебто правильна реакція, але при цьому дитина не отримала потрібної підтримки і залишилася наодинці зі своїми переживаннями, адже основна проблема не в машинці.

Його страждання виявилися незрозумілими та нецікавими мамі.

Техніка активного слухання закликає дорослих показувати зацікавленість у емоціях дитини та готовність їх прийняти.

Для цього мамі слід озвучити почуття малюка.

У відповідь на скаргу сина правильніше сказати: “Я розумію, ти засмучений …”

Коли дитина почує, що мама зрозуміла її страждання і поспівчувала, їй одразу стане легше.

Правила активного слухання.

Існує кілька правил, які допомагають краще почути та заохотити дитину до розмови.

1. Мамі потрібно повернутись до малюка обличчям і сісти так, щоб її очі опинилися на одному рівні з очима дитини.

Положення та поза це перші показники того, що батько чи мама готові приділити малюку час та увагу.

Ніколи не слід починати подібну розмову, стоячи до дитини спиною або перекрикуючись із сусідньої кімнати.

Малюк на підсвідомому рівні відчуває, коли увага спрямована лише на нього, на відміну від ситуації, коли розмова з ним йде фоном до інших важливіших для мами справ.

2. Коли дитина засмучена, репліки дорослого повинні звучати в ствердній формі, а не запитальній.

Наприклад: “Я помітила, ти засмутився через те, що ми не встигли погуляти”. Тим самим батько показує, що вже зараз розуміє проблему, а не намагається уточнити факти події.

У питанні не завжди відбивається співчуття, і найчастіше дитині простіше відмахнутися, ніж розповісти про подію.

3. Після кожного висловлювання дорослому потрібно тримати паузу. Дитина за цей час переосмислить почуте, зрозуміє, що мама поряд і приймає її переживання.

Після слів малюка теж бажано трохи помовчати, можливо, він додасть щось ще. Зрозуміти, що дитина готова до продовження розмови, можна по очах. Якщо погляд блукає або затуманений, то в дитячій голові ще йде переосмислення.

4. Іноді, відповідаючи, корисно повторювати те, що сказав малюк, але іншими словами, і не забувати про позначення почуттів (ти засмучений, ти розсерджений, ти скривджений тощо).

Так мама показує, що справді зрозуміла проблему. Якщо не змінювати слів, то дитина може сприйняти таку відповідь за передразнення, тому важливо підбирати синоніми.

Користь активного слухання.

Опанувати цю техніку відразу не так легко. Часом відповіді дорослого здаватимуться безглуздими чи недоречними, але все приходить із практикою.

Головне, не боятися застосовувати прості правила, користь яких очевидна.

При душевній розмові з мамою, у дитини послабшають негативні емоції. Адже її зрозуміли.

Часто, переконавшись, що ви готові його вислухати, малюк охоче розповість і про інші проблеми, які раніше тримав у собі.

Іноді подібна розмова приводить дитину до висновків, які вона б ніколи не прийняла з вуст батьків. Особливо такі розмови корисні для підлітків.

Завдяки «активному слуханню», батьки зможуть встановити контакт з дитиною таким чином, що вона почуватиметься зрозумілою та необхідною.

Дорослі поступово знайдуть у собі терпіння, перестануть дратуватися через капризи малюка і швидше розберуться в причинах. Все це сприятиме спільному взаєморозумінню та миру в сім’ї.

Джерело