“Повторюю: робити уроки з дитиною не треба! Збирати з нею портфель не треба! Запитувати «як там, в школі?» Не треба. Ви і відносини псуєте, і результат тільки негативний. Вам що, з нею більше поговорити немає про що?
У дитини обов’язково має бути особистий вільний час, коли вона НІЧОГО не робить: від 2 до 4 годин на день. Тривожні амбітні батьки дітей занадто організовують. Гуртки, секції, вивчення мов… І отримують неврози і все, що до них додається.
У відносинах зі школою та педагогами ви повинні бути на боці своєї дитини. Бережіть дітей. Не бійтеся поганих оцінок. Бійтеся набути відразу до школи та навчання взагалі.
Наші батьки орієнтовані на оцінки. Це ще з радянських часів. Наприклад, в моєму класі вчилися два чеха і один поляк. Після однієї серйозної контрольної на зборах всі НАШІ батьки запитували про оцінки, і тільки чехи і поляки запитували щось на кшталт: “Як він себе почував? Він хвилювався?” І це правильно.
Важко сказати у кого більше психологічних проблем – у відмінника чи у двієчника.
Відмінники, які беруть ретельністю і «висиджують» свої п’ятірки – тривожні діти із зниженою самооцінкою.
Якщо ваша дитина не в змозі робити уроки самостійно – у цього завжди є причина. Лінь тут ні до чого. Такої категорії як лінь в психології взагалі не існує. Лінь завжди розкладається на відсутність мотивації і волі.
Серед причин, через які дитина не робить уроки самостійно, може бути що завгодно: підвищений внутрішньочерепний тиск, гіпертонус, психологічні проблеми, СДУГ (синдром дефіциту уваги і геперактівность). І замість того, щоб витрачати свої вечори на спільне сидіння над підручниками – краще спробувати визначити цю причину і працювати над її усуненням.
Є батьки, які хочуть виростити відповідальних, самостійних, успішних дітей. І бувають батьки, мета яких – тотальний контроль над дитиною, а вже якою ваона там виросте не так і важливо – головне, щоб не зривалась з повідка.
Як часто через тривоги щодо оцінок буквально руйнуються сім’ї, псуються відносини, батьки і діти виявляються роз’єднаними, іноді назавжди.
Психіка у підлітків і без того загострена, а місяці підготовки до атестацій і ЗНО стають по-справжньому чорним часом для сім’ї: всіх переслідують неврози і депресії, вони провокують істерики, хвороби, чи навіть суїциди.
Як уникнути всього цього кошмару або хоча б мінімізувати наслідки?
Я думаю, зосередитися на любові і вічних цінностях.
Подумати про те, що досить скоро, коли всі оцінки і іспити зітруться з пам’яті, буде важливо тільки одне – чи не втратили ви близькість, довіру, розуміння, дружбу зі своєю дитиною…
Адже можна отримати п’ятірку і втратити доньку. Здати ЗНО, «поступити сина в університет», але так ніколи й не відновити відносин…”
Автор: Михайло Лабковський
