Не робіть цих помилок, якщо не хочете, щоб ваші дорослі діти обходили батьківський дім десятими дорогами
Майже кожен з нас має якісь образи на батьків: недолюбили, недодали, не слухали… Але чи не повторюємо ми їхні помилки зі своїми дітьми? Розберемо 10 основних помилок мам.
У світі, де матеріальні блага витісняють духовні цінності, так хочеться тепла та затишку, розуміння та підтримки, любові та ласки. Куди ми біжимо у свої гірші та найкращі часи? Звичайно до мами, додому. Але буває, що батьківську хату ми обходимо стороною. Чому так відбувається? Може, батьки роблять непоправні помилки стосовно своїх дітей?
10 головних помилок мами
1. Погані слова про батька. Найгірше, що може зробити мама для дітей, це говорити, що їхній тато поганий. Якщо батько справді поганий у батьківстві, то це й пояснювати не потрібно, дітям і так буде ясно. Але якщо тато добрий батько, а ось їх з мамою життя як чоловіка і дружини не задалося, то такі слова зіпсують насамперед ставлення до самої матері.
2. Порівняння. Діти подруг, сусідок, колег завжди кращі. Вони розумніші, красивіші. Вони дарують мамам добрі подарунки. А ось свої гірші. Не варто дивуватися, що через 20 років діти скажуть мамі, що мама їхніх подруг чи друзів їм подобається більше. І що порівняно з нею навіть свекруха чи теща краща. Що посієш, як то кажуть, те й пожнеш.
3. Критика. Деякі мами думають, що нахвалювати своє чадо перед іншими не можна, а ось критикувати за будь-що – це будь ласка. У будинку з маленькими дітьми бардак – ти бруднуля, повісила нові штори – у сусідки кращі, купила сукню – гроші на вітер, є мрія – спустись з неба на землю, не привітала троюрідного дядька з ювілеєм – ти мені не дочка/не син. Приблизне «меню» всіх матерів, що критикують. Зробити зауваження для них – це простіше простого, а помітити досягнення – непосильне завдання.
4. Докори. Часто буває, що мами допоможуть, а слідом дорікнуть. Нянчити онуків – можу, але важко. Через кожен вихід до дитячого садка – безліч недороблених справ. Для них поговорити телефоном із дальньою родичкою – головне. Ну і що з того, що ці розмови щоденні? Ось якби не в садок за онукою, то можна все встигнути. І неважливо, що ця сама онука принесе маленькими ручками бабусі малюнок, що розповість, як вона нудьгувала. Кому це цікаво, адже в голові всі думки про свої справи.
5. Байдужість. Твоїй дитині погано. Їй 10, 20, та хоч 30 років. Але байдужа мама переживає тільки про інших. Вона багаторазово намагатиметься дізнатися, як там колега після операції. Але не як її син. Вона потягне важку валізу племінниці на вокзал замість того, щоб прийти до пологового будинку подивитися у вікно на онука. Вона не буде слухати вашу розповідь, а перебиватиме і розповідатиме про те, як ваш однокласник вдало одружився. Вона назве ласкаво доньку подруги, але не свою дитину. Вона байдужа. І це найболючіше.
6. Заперечення. Можна нескінченно просити матір не говорити секрети дітей іншим, але їй краще знати, що кому говорити. Можна хоч сто разів доводити свою правоту, все одно для неї ваша думка не має значення, вона її просто заперечує. Вона ніколи не зізнається, що зробила щось не так, як просили діти чи чоловік, вона звинуватить у неповазі до неї. Хоча б раз поступитися, знайти спільне рішення, дійти компромісу – це не про неї.
7. Жадібність. Ніхто не каже, що батьки мають забезпечувати дорослих дітей до їхньої пенсії. Але коли діти справді потребують, коли тільки вирвалися з батьківського гнізда та встають на ноги – чому б не допомогти, якщо є можливість? Але мама не вважає за потрібне проявити щедрість. Вона повісить у шафу другу шубу, ні ту, ні іншу не одягнувши жодного разу за сезон. Вона подарує без особливих підстав подарунки всім друзям і рідним, і при цьому довго розповідатиме, що всі гроші закінчилися.
8. Нерівність. Це найпоширеніша помилка всіх матерів. Одну дитину любити, шкодувати, пестити і плекати більше за іншу. Ось у сестри люстра гарніша, а брат більш успішний. Постійні порівняння з братами та сестрами призводять до конфліктів не лише з мамою, а й з тими самими братами та сестрами. Тому що прийняти, що хтось успішніший чи красивіший можна, але що мама вам цим дорікає – ні. Ви починаєте скаржитися старшій сестрі або молодшому братові, а у відповідь вас назвуть заздрісною і злою людиною. Зрештою, всі сваряться.
9. Другий план. Буває, що жінка вийшла заміж і народила дітей, але її родичі, брати наприклад, все одно залишаються на першому місці. Мама завжди поспішає їм допомогти швидше, ніж до вас. Вона чути не хоче якийсь негатив на їхню адресу. Вона не готова спілкуватися з вами, але може йти під дощем назустріч зі своєю сестрою. І найголовніше, мама завжди каже, що її родина була зразково-показовою, а ви і ваш тато – так собі.
10. Відсутність затишку. У дитинстві, а найбільше в юності всі діти мріють про свою кімнату. І ця кімната є в квартирі або будинку. Але мати не поспішає її облаштовувати. За наявності фінансових можливостей вона не купить вам гарний диван, адже можна поспати і на старому, привезеному від бабусі. Вона заставить усю кімнату коробками, бо за кілька місяців їх треба відвезти на дачу. Але минають рік і два, а коробки нікуди не поділися. Вона не розставить ваші грамоти та гарні фото, їй це нецікаво. Але в сусідній кімнаті на стіні красуватиметься фото мами та її колег з корпоративу. І, нарешті, чи випадково, чи спеціально мама сховає ваш виріб із центру творчості, який ніхто вже ніколи не знайде.
Мами, все у ваших руках. Бути чи не бути доброю матір’ю – вирішувати вам. Можливо, ви не помічаєте, як віддаляються ваші діти. І в тому не їхня вина. Поки ви шукаєте втіхи, підтримки та розуміння в телефонних дзвінках, поки роздаєте компліменти іншим дітям, поки співчуваєте своїм знайомим, ваші діти, щиро не розуміючи як так, чекають і вірять, що мама їх все-таки любить.
